У Польщі триває боротьба з руйнівною повінню, яка накрила південно-західні регіони країни. Під загрозою перебуває Вроцлав. Українці складають там третину населення – близько 250 тисяч з 700 тис.
У Вроцлаві ведуться активні роботи для захисту міста від підняття рівня води. Напередодні, 16 вересня, премʼєр Польщі Дональд Туск розпорядився розширити зону стихійного лиха в країні. Про це пише “РБК-Україна”.
16 вересня Туск оголосив стан стихійного лиха в Нижньосілезькому, Опольському та Сілезькому воєводствах на щонайменше 30 днів. Це передбачає обмеження прав і свобод, включно з примусовою евакуацією. У понеділок відбулася евакуація міста Пачкув після прориву греблі через сильні опади.
З огляду на погіршення ситуації, польський уряд вирішив розширити зону стихійного лиха на інші міста: Любін, Дзержонюв, Свідницю, Ополе, Крапковиці, Бжег і Кендзежин-Козьле. Мер Левін-Бжеського Артур Котара закликав мешканців негайно евакуюватися через переповнені дамби. За його словами, кілька вулиць вже затоплені, а рівень води продовжує зростати.
Одним із найвразливіших міст на півдні Польщі залишається Вроцлав. Через інтенсивні дощі рівень води у річці Бистриця стрімко зростає, і місту загрожує підтоплення. Для захисту житлових районів Маршовіце-1 і Маршовіце-2 було вирішено використати 1100 тонн піску для будівництва укріплень.
Мер Вроцлава Яцек Сутрик повідомив, що набережні частково обтягнуть плівкою, а для підсилення оборонних споруд використовуватимуть мішки з піском. Він також закликав мешканців за можливості переїхати на вищі поверхи будинків.
“Якщо буде необхідність, ми організуємо евакуацію”, – додав Сутрик.
Тим часом, на річці Одра очікують пік повені у п’ятницю, хоча рівень води може різко піднятися вже з середи.
Найбільше від стихії постраждали Клодзько, Строне Шльонські та Ґлухолази. Там зруйновано вулиці, будинки та затоплено квартири. Рівень води перевищував кілька метрів.
У місті Льондек-Здруй стихія знищила майже всі мости, включно зі старовинним мостом Святого Іоанна XVI століття, який витримав потужну повінь 1997 року. Наразі місто відрізане від решти Польщі, до нього можна дістатися тільки через Чехію. Місцеві вулиці покриті мулом, відсутні зв’язок та електрика, бракує питної води.
Затоплені житлові райони, адміністративні будівлі, школи та лікарні. Деякі населені пункти повністю ізольовані, через що доводиться евакуйовувати людей гелікоптерами. У Нисі довелося терміново евакуювати лікарню, а пацієнтів перевезли до інших закладів.
На сьогоднішній день унаслідок стихії загинули щонайменше п’ятеро осіб. Серед жертв – хірург із Ниси Кшиштоф Камінський. Його тіло знайшли після того, як він зник дорогою з роботи. Ймовірно, він намагався вибратися з автомобіля пішки, але був змитий водою.
Польський уряд виділив мільярд злотих (260 мільйонів доларів) на допомогу постраждалим від повені. Кожен, хто зазнав збитків, може подати заяву для отримання компенсації. Влада виплатить по 10 тисяч злотих (приблизно 2 568 доларів) безповоротної допомоги, до 100 тисяч злотих (25 150 доларів) на ремонт квартир і до 200 тисяч злотих (50 300 доларів) на відновлення будинків.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за дорученням президента Володимира Зеленського запропонував країнам східної Європи, які постраждали від повеней, допомогу. Українська сторона готова надати кілька підрозділів рятувальників.
Окрім Чехії на допомогу від України можуть розраховувати також Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина, які теж потерпають від повеней. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск сказав, що це “дуже зворушливо” з боку України.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ, що ратифікує договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю,…
Для українок, які уважно стежать за своїм зовнішнім виглядом, є цікава інформація. Не секрет, що…
Обраний 47-й президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прагне надати та забезпечити мандат американському підприємцю Ілону…
Через значний дефіцит бюджету на 2025 рік Україна може зіткнутися з черговим підвищенням податків. Членкиня…
Стрес давно став невід'ємною частиною сучасного життя, часто викликаючи тривожність і погіршуючи психічне здоров'я. Однак…
З 2025 року українські університети почнуть впроваджувати базову військову підготовку для студентів третього курсу. Це…