Загадковий мор птахів під Києвом: що кажуть науковці та експерти

У Броварах під Києвом місцеві мешканці б’ють на сполох через масову загибель сірих ворон.

У соціальних мережах повідомляють, що все відбувається у дворах будинків на вулиці Чорних запорожців. Люди кажуть, що гинуть саме сірі ворони і це триває в Броварах вже понад місяць.

Що розповідають місцеві про загибель ворон

Сірі ворони стають дуже кволими, дехто з людей подумав, що це через спеку. Але птахи не тікають від перехожих, не реагують на інші подразники – кішок та собак, вони ніби “куняють”, а потім у них паралізує лапи, не можуть проковтнути їжу і дуже швидко помирають.

До речі, у дворі будинків, де гинуть ворони є чимало інших пташок, наприклад, голуби, чорні ворони, горобці, які себе добре почувають.

Що кажуть науковці?

Що ж може відбуватися з сірими воронами у Броварах, ми поцікавилися у фахівців Українського центру кільцювання птахів.

За словами керівника центру Анатолія Полуди, першою була думка про отруєння граків десь на сільськогосподарських угіддях, але, згодом, ця версія відпала.

Орнітолог зазначає, що дійсно, об’єктами отруєння були сірі ворони і це сталося на конкретній території міста Бровари. На відміну від граків, ворони зазвичай не вилітають кормитися за межі міста.

“Я був впевнений, що це спрямоване отруєння сірих ворон у конкретному місці конкретною людиною. У мене була подібна ситуація: протягом кількох років у моєму кварталі хтось цілеспрямовано відстрілював ворон, не стріляв по граках, галках і, навіть, голубах. Схоже, що хтось у Броварах не “любить” ворон і він у якомусь місці “підгодовує” їх отрутою”, – розповідає ТСН.ua Анатолій Полуда, керівник Українського центру кільцювання птахів.

Орнітолог додає, що чисельність ворон у Броварах, на відміну від Києва чи Вишгорода, не висока, але вони досить сильно знижують (розорюють гнізда) чисельність багатьох видів – садових горлиць, припутнів, дроздів, зябликів тощо.

Чи мруть сірі ворони у Києві?

Пізніше орнітолог повідомив, що у Києві теж зафіксували кілька подібних випадків загибелі сірих ворон зі схожими симптомами.

“Тож, можливо, це і не отруєння, а якась видоспецифічна для цього птаха хвороба“, – зазначає Анатолій Полуда.

Валерія Дупак, співробітниця Центру кільцювання птахів, молодший науковий співробітник Відділу фауни і систематики хребетних Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена додає, що займається дослідженням воронових птахів і ворони сірої зокрема.

“Кілька разів в орнітологічних групах публікувала пости про збір мертвих птахів з метою їх дослідження. Тож мені часто передають інформацію знайомі та волонтери про знахідки мертвих птахів в Києві та інших містах. Але протягом останніх тижнів випадки знахідок мертвих ворон в Києві стали надходити частіше, ніж зазвичай“, – розповідає ТСН.ua Валерія Дупак.

Вона додає, що за останні дні зібрали більше 10 мертвих ворон. Зокрема їм передали 6 ворон із ветеринарної клініки. Куди, скоріш за все, люди приносили кволих ворон, але їх просто не вдалося врятувати. Кілька людей повідомляли, що бачили хворих птахів, говорили і про параліч ніг

У Держпродспоживслужбі Києва нам повідомили, що загибель птахів у столиці трапляється взимку або влітку, коли на вулиці дуже холодно або дуже спекотно.

“Але цього літа до нас не надходило жодних повідомлень або звернень щодо загибелі сірих ворон та взагалі птахів. Якщо мешканцям столиці відомо про такі випадки, то вони можуть повідомляти нам. Наші фахівці виїдуть на місце, відберуть проби та проведуть дослідження аби знати точну причину загибелі птахів. З цього питання відпрацьований чіткий алгоритм дій, особливо, якщо це стосується небезпечних захворювань, які можуть переносити птахи“, – розповів ТСН.ua Роман Матвійчук, заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби Києва.

Що кажуть в поліції?

Цікаво, що до поліції Броварів ніхто з громадян не звертався щодо отруєння птахів.

“Наразі до нас не надходили скарги або заяви мешканців про отруєння птахів. Можливо, люди зверталися до інших міських служб з даного питання”, – повідомили ТСН.ua в поліції Броварів.

Гине саме сіра ворона

Мешканці Броварів кажуть, що трупи пташок спеціалісти перевіряли на збудник сальмонельозу. На щастя, його не виявили.

Чи дійсно проводилися такі дослідження та які їх результати ТСН.ua поцікавився у ГУ Держпродспоживслужби у Київській області.

“Так, дійсно в одному з районів міста Бровари зафіксовано загибель саме сірої ворони, вона розпочалася 23 липня. Відомо про загибель близько 10 птахів. Нашими фахівцями були відібрані зразки, проведені бактеріологічні дослідження на сальмонельоз та пастерельоз, також трупи птахів було направлено до науково-дослідного інституту в Києві, де фахівцями були виключені інфекційні хвороби – грип та хвороба Ньюкасла”, – розповідає ТСН.ua Володимир Ситюк, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Броварського району.

Нові загиблі та загадка з птахами

Він додає, що у п’ятницю (2 серпня) на місце загибелі птахів знову виїжджали фахівці управління, де було відібрано два трупи сірої ворони.

“Їх було направлено на дослідження у центральну випробувальну лабораторію у місті Вишневе. Причина смерті сірих ворон поки для усіх залишається загадкою. На тому подвір’ї, де стаються смертельні випадки, живуть чорні ворони, граки, галки, голуби різних видів та горобці. Всі вони добре себе почувають. А чому гине сіра ворона – загадка”, – зазначає Володимир Ситюк.

Фахівець каже, що версія про отруєння птахів маловірогідна, бо у просторому дворі, який межує зі сквером, живе дуже велика кількість птахів, причому різних видів.

“Чорна ворона там живе і добре себе почуває, а от сіра ворона – гине. Тому версія про отруєння відпадає, бо гинули б усі птахи. Що важливо, помирає саме сіра та молода ворона. У птахів є період відлучення від материнської годівлі та перехід на самостійне життя. Тож можна було б сказати, що пташенята недоїдають та не в змозі себе прогодувати. Але залишається питання: чому тоді гине саме сіра ворона, а всі інші птахи у дворі та сквері живуть. Тож маємо непросту загадку”, – підсумовує Володимир Ситюк.