Жертв уже сотні: “літаючі річки” стали причиною руйнівних зсувів в Індії

Повені — не рідкість в Індії та в Південній Азії в цю пору року, коли в регіоні випадає більша частина опадів. Однак зміна клімату зробила мусонні дощі більш нерегулярними: за короткі проміжки часу випадають рясні опади, що змінюються тривалими періодами посухи. А тепер учені кажуть, що ситуація погіршується через особливий тип шторму, відомого як “атмосферна річка” або “летюча річка”, який призводить до значного збільшення вологості через глобальне потепління. В Індії через зсуви ґрунту та повені кількість жертв уже перевищила 300 осіб, ще понад 200 зникли безвісти. Про це пише ВВС.

Ці шторми, або “летючі річки”, являють собою величезні невидимі стрічки водяної пари, які народжуються в теплих океанах під час випаровування морської води.

Водяна пара утворює смугу або стовп у нижній частині атмосфери, що переміщується з тропіків у більш прохолодні широти й випадає у вигляді дощу або снігу, достатньо руйнівного, щоб спричинити повені, смертоносні лавини або зсуви ґрунту.

Ці “річки в небі” переносять майже 90% усієї водяної пари, що переміщається через середні широти Землі.

Вчені стверджують, що в міру прискорення нагрівання Землі ці атмосферні річки стали довшими, ширшими та інтенсивнішими, через що сотні мільйонів людей в усьому світі наражаються на ризик повеней.

Метеорологи стверджують, що в Індії потепління Індійського океану призвело до появи “атмосферних річок”, які впливають на мусонні дощі в період з червня по вересень.

Що таке “летюча річка” і чим вона небезпечна

Дослідження, опубліковане в науковому журналі Nature 2023 року, засвідчило, що в період із 1951-го до 2020-го в Індії в сезон мусонів сталося загалом 574 такі шторми, до того ж частота таких екстремальних погодних явищ із часом збільшується.

“За останні два десятиліття майже 80% найсильніших атмосферних річок стали причиною повеней в Індії”, — йдеться у статті.

Група вчених з Індійського технологічного інституту і Каліфорнійського університету, яка брала участь у дослідженні, також виявила, що сім із 10 найсильніших повеней в Індії в сезони мусонів у період із 1985 до 2020 року були пов’язані саме з атмосферними річками.

У дослідженні йдеться про те, що кількість випарів з Індійського океану значно зросла за останні десятиліття, а частота виникнення атмосферних річок і спричинених ними повеней останнім часом збільшилася в міру потепління клімату.

Середня довжина атмосферної річки становить приблизно 2000 км, ширина — 500 км, а глибина — майже 3 км, хоча зараз вони стають ширшими і довшими, і довжина деяких з них перевищує 5000 км. І все ж вони невидимі для людського ока.

“Їх можна побачити в інфрачервоному та мікрохвильовому діапазонах. Саме тому супутникові спостереження можуть бути настільки корисними для спостереження за водяною парою й атмосферними річками в усьому світі”, — каже Браян Кан, дослідник атмосфери з НАСА.

Вчені пов’язують атмосферні річки з 56% екстремальних опадів (злив і снігопадів) у Південній Азії, хоча досліджень щодо цього регіону небагато. Атмосферні річки були частково винні в руйнівних повенях у Каліфорнії. Однак не всі “летючі річки” шкідливі, особливо якщо вони мають низьку інтенсивність. Деякі з них можуть виявитися корисними, якщо вони випадають у посушливих районах.

Однак це явище є важливим нагадуванням про атмосферу, що швидко нагрівається і містить набагато більше вологи, ніж у минулому.

Нагадаємо, зсуви, що поширилися на південний індійський штат Керала на початку цього тижня, забрали життя понад 300 осіб. Майже 200 осіб, як і раніше, вважаються зниклими безвісти після того, як у вівторок цілі села були зметені потоками бруду і води. Дощі перед зсувами йшли два дні без перерви та тривають досі.

Катастрофа сталася о 2 годині ночі, коли більшість людей спали, і у них майже не було шансів врятуватися. Приблизно 9000 людей були змушені покинути свої домівки й вирушити до тимчасових таборів біженців. Особливо постраждав туристичний район Ваянад, який славиться своїми плантаціями кардамону та чаю. Сотні робітників живуть тут зі своїми сім’ями в саморобних будинках із глини.

Зміни клімату вплинули і на гори в Перу. Виявилося, що льодовики в Андах сьогодні значно менші, ніж будь-коли раніше за останні 11 000 років. По суті, деякі вершини тут уперше за 11 700 років побачили сонячне світло.