Вчені з США з’ясували, що проживання біля океану або затоки сприяє збільшенню середньої тривалості життя, тоді як близькість до внутрішніх водойм — річок і озер — особливо в межах міста, може мати зворотний ефект.
Як передає Vesti.az, результати дослідження були опубліковані в журналі Environmental Research.
Дослідники проаналізували дані про 66 тисяч районів по всій території США, враховуючи клімат, рівень доходів, якість повітря, транспортну інфраструктуру і ступінь урбанізації. Виявилося, що мешканці прибережних зон живуть в середньому на рік довше, ніж ті, хто проживає в глибині країни. При цьому позитивний вплив фіксувався тільки в районах, розташованих біля океанського узбережжя або затоки — поруч з річками та озерами такої залежності не виявлено.
На думку авторів, це пов’язано з сукупністю екологічних і соціальних факторів. Прибережні райони, як правило, відрізняються більш м’яким кліматом, чистим повітрям і більш високим рівнем доходів. На відміну від них, райони біля внутрішніх водойм в містах частіше схильні до забруднення, щільної забудови і соціальних проблем.
Вчені підкреслюють, що наявність водойми сама по собі не гарантує користі для здоров’я. При проектуванні міського середовища важливо враховувати не тільки наявність природних об’єктів, але і те, як вони функціонують в конкретному середовищі — екологічно, соціально і урбаністично.
