Вчені з Китаю наблизилися до збереження вічного життя мозку людини

Китайські вчені, схоже, близькі до наукового прориву. Науковцям вдалося заморозити, а потім розморозити клітини мозку. Найцікавіше, що вони продовжили працювати наче нічого й не було. 

Таким чином вчені фактично наближають безсмертя для людей, а технології кріогенного заморожування з фантастичних фільмів можуть стати реальністю. Про це пише Daily Mail.

В матеріалі сказано, що науковці змогли заморозити та розморозити тканину мозку. За допомогою ембріональних стволових клітин людини були вирощені органоїди. Їх помістили в різні хімічні сполучення, після чого заморозили, а за 18 місяців розморозили. 

Нейрони при цьому продовжили посилати сигнали в звичайному режимі. Подібне відкриття наближає вчених до створення технологій “безсмертя” мозку – і, врешті, людини, пишуть журналісти. Тобто будь-кого можна буде заморозити і потім повернути до життя в далекому майбутньому. 

“Це не лише прорив для неврологів, які хочуть дослідити нові ліки, але це може й просунути фантастичну ідею повернення людей до життя в майбутньому”, – коментує видання. 

Кріогенна заморозка: мрія про безсмертя чи наукова фантастика?

Кріогенна заморозка, або кріоніка, вже давно є популярною темою обговорень як серед науковців, так і серед ентузіастів футуристичних технологій. Вона передбачає заморожування тіла або мозку людини після смерті з надією на майбутнє відродження та лікування від хвороб, які сьогодні є невиліковними.

Процес кріогенної заморозки включає охолодження тіла до дуже низьких температур для збереження його тканин. Основною метою є запобігання розкладанню та пошкодженню клітин. Це досягається за допомогою рідкого азоту, який охолоджує тіло до температури приблизно -196°C.

Проте на сьогодні існує ряд суттєвих наукових викликів, які стоять на шляху до успішної реалізації технологій кріоніки:

• Кріопротектори. Для запобігання утворення льодових кристалів, які можуть пошкодити клітини, використовуються спеціальні речовини – кріопротектори. Однак ці речовини мають свої побічні ефекти та не гарантують повного збереження структури тканин.
• Відновлення після розморожування. Навіть якщо тіло вдасться зберегти, сьогодні немає технології, яка б дозволила успішно відновити повну життєдіяльність організму після розморожування.
• Невідомість майбутніх технологій. Навіть якщо технології майбутнього дозволять лікувати невиліковні у наш час хвороби, невідомо, чи зможуть вони відновити кріогенічно збережені тіла.

Більшість науковців ставляться до кріоніки зі скептицизмом. Вони вказують на те, що поки що немає жодних доказів того, що кріоніка може бути ефективною. Проте, деякі вчені визнають, що розвиток технологій у майбутньому може зробити цю ідею більш реальною.

Перспективи кріоніки залишаються невизначеними. З одного боку, вона пропонує надію на майбутнє безсмертя та лікування від хвороб. З іншого боку, це ставить руба етичні питання щодо права на життя та смерть, можливих соціальних наслідків і нерівності в доступі до таких технологій.

Наразі кріозаморозка залишається однією з найбільш амбітних ідеї сучасної науки, яка поки що більше нагадує наукову фантастику, ніж реальну медичну практику. Проте, як показує історія, багато з того, що колись здавалося фантастикою, з часом стає реальністю.