В Україні затвердили перелік хвороб та станів, за яких призначатиметься медичний канабіс

У Міністерстві охорони здоров’я України затвердили перелік хвороб та станів, за яких призначатиметься медичний канабіс.

Ліки на основі медичного каннабісу можна буде отримати виключно за електронним рецептом лікаря “первинки” або лікаря, який надає спеціалізовану медичну допомогу.

Дозування та режим прийому лікарського засобу на основі канабісу визначать лікар індивідуально з урахуванням віку, ваги, стану здоров’я, супутніх захворювань пацієнта та інших факторів.

Дітям також можна призначати такі ліки, проте виключно за умови, що співвідношення каннабідіолу до тетрагідроканабінолу у них становить більше 20:1, а максимальна добова доза не перевищує 25 мг/кг ваги тіла.

У той же час ліки на основі медичного каннабісу не призначають вагітним і годуючим грудьми, пацієнтам з відомою або підозрюваною особистою або сімейною історією шизофренії або іншого психотичного розладу, а також у разі, якщо у пацієнта є тяжкі розлади особистості (виняток – депресія, пов’язана з основним захворюванням).

Серед протипоказань – підвищена чутливість до каннабіноїдів або будь-якої іншої допоміжної речовини лікарського засобу. Пацієнтам, які мають помірні або тяжкі порушення функції печінки, призначати лікарські засоби каннабісу не рекомендується або дозволяється при зменшенні дозування.

Прийом лікарського засобу на основі каннабісу повинен бути припинений, якщо протягом 4-12 тижнів не буде отримано бажаного терапевтичного ефекту або у разі серйозних побічних реакцій (зокрема пов’язаних із психічним станом).

Перелік хвороб:

• злоякісні новоутворення;
• діабетична нейропатія;
• розсіяний склероз;
• ураження трійчастого та лицевого нерва;
• невралгії внаслідок оперізувального лишаю;
• ураження нервових корінців та сплетень;
• компресія нервових корінців та сплетень при хворобах;
• мононевропатія кінцівок,
• поліневропатія та інші ураження периферичної нервової системи;
• церебральний параліч та інші паралітичні синдроми;
• травми спинного мозку;
• внутрішньочерепні травми;
• нудота та блювання внаслідок хіміотерапії при лікуванні новоутворень;
• хвороба Паркінсона, синдром де ля Туретта;
• рефрактерна (фармрезистентна) епілепсія;
• захворювання, що призводять до судомних нападів у дитячому віці: синдром Леннокса-Гасто; синдром Драве; туберозний склероз;
• втрата ваги, пов’язана з анорексією у пацієнтів із хворобами, спричиненими вірусом імунодефіциту людини.