У ЗМІ пояснили, як нікотин впливає на мозок

Усім відомо, що нікотин викликає залежність. Однак його все ще вживають у різних видах – від сигарет до війпів та пероральних пакетиків. Чи має нікотин хоч якусь користь для організму, пояснили журналісти у статті видання The Еconomist.

Зазначається, що сам по собі нікотин менш шкідливий, ніж тютюн, який містить нікотин природним чином. Однак, саме нікотин тісно пов’язаний з тим, чому курці не можуть кинути курити. По-перше, вони уникають основних симптомів відміни нікотину – дратівливості та тривоги. А багато хто каже, що курить, щоб “залишатися зосередженим”. Це спонукало вчених задуматися про те, чи може нікотин безпосередньо впливати на здатність людей мислити.

Ще у 2010 році дослідники з Національних інститутів охорони здоров’я Америки об’єднали результати 41 дослідження когнітивного впливу нікотину. Вони виявили, що доза нікотину мала “значний позитивний вплив” на увагу та пам’ять. Стимулювання розумової діяльності виникає тому, що нікотин є стимулятором. Він спонукає нейрони вивільняти хімічні речовини мозку, які називаються нейромедіаторами, включаючи дофамін, глутамат, норадреналін і серотонін. Вони сприяють пильності, навчанню, пам’яті та моторному контролю. 

Дослідження сканування мозку також показують, що стимулюючі властивості нікотину збільшують кровотік до частин мозку, що беруть участь у мисленні, таких як префронтальна кора та таламус.

“З такими переконливими доказами користі, виникає спокуса вважати, що нікотин або подібні сполуки можуть бути навіть корисними терапевтичними засобами”, – пишуть автори.

Дослідження, опубліковане в Nature Medicine у 2017 році, описувало, як нікотин усунув розумові порушення у мишей з варіантом гена, пов’язаним із шизофренією у людей. Це навіть вважали шляхом до нових методів лікування. В огляді, опублікованому в 2023 році, також було виявлено, що нікотин покращує короткочасну та довготривалу пам’ять у людей з розумовими хворобами.

Але цей вплив на хімію мозку має й тривожний бік. Можливо, що “регулярний вплив у критичні періоди розвитку, а саме в утробі матері або в підлітковому віці, може перепрограмувати мозок несприятливим чином”. 

Оскільки було б неетично ретельно перевіряти ці речі на людях, вчені шукають інформації в дослідженнях на тваринах, навіть якщо результати не можна безпосередньо перенести. В одному дослідженні на щурах вчені виявили, що вплив нікотину в підлітковому віці призвів до того, що тварини стали більш імпульсивними в подальшому житті та продемонстрували нездатність звертати увагу на візуальні подразники. В іншому дослідженні було виявлено, що щури-підлітки, які зазнали впливу нікотину, пізніше демонстрували тривожну та депресивну поведінку. Подібні результати були виявлені у мишей, які зазнали впливу в утробі матері.

А нікотин справді викликає залежність. Дофамін, який він стимулює, особливо в ділянці мозку, що називається nucleus accumbens, активує мережу винагороди мозку, створюючи приємне відчуття, яке, коли зникає, викликає бажання знову прийняти нікотин.

Серед психоактивних препаратів така ситуація не є унікальною, зазначило видання. Автори привели у приклад алкоголь і кофеїн, які також можуть шкодити розвитку мозку, але при цьому приносити певну користь дорослим.