Що таке хронічна втома та як її позбутися – поради медиків

Фахівець Міністерства охорони здоров’я Азербайджану, терапевт Нахід Магеррамов, розповів про причини хронічної втоми, як лікувати синдром хронічної втоми.

У повсякденному житті втомою прийнято вважати почуття слабкості, сонливості, нестачу життєвої енергії для виконання будь-якої роботи. Нормально, якщо людина втомлюється після виконання фізичної роботи та відпочивши відновлює витрачені сили. Якщо при обстеженні не спостерігаються будь-які захворювання і, незважаючи на відпочинок, людина відчуває слабкість і це почуття зберігається протягом як мінімум 6 місяців, такий стан називається синдромом хронічної втоми. Синдром характеризується стомлюваністю, слабкістю, сонливістю чи безсонням. Втома, спричинена будь-яким захворюванням, значно знижується після відповідного лікування.

Люди з анемією в основному відчувають такі симптоми, як стомлюваність, слабкість, виснажливість, задишку, запаморочення, часте серцебиття та ін. Втома при анемії виникає внаслідок нестачі кисню та від його недостатнього надходження до органів та тканин. Захворювання щитовидної залози, особливо надмірне збільшення органу, можуть спричинити тривалу втому. Через постійну боротьбу організму з інфекціями слабка імунна система також може стати причиною хронічної втоми.

Стомлюваність також спостерігається при діабеті та інсулінорезистентності. Так, якщо під час їжі спостерігається зниження рівня цукру в крові, виникає бажання з’їсти щось солодке, відчувається слабкість та почастішання пульсу, це називається реактивним падінням цукру. Такі люди швидко набирають вагу та почуваються втомленими. Крім того, втома спостерігається при багатьох захворюваннях легень та печінки.

Крім перерахованого вище, малорухливий спосіб життя, надмірна фізична робота, хронічний стрес і депресія, дієти для зниження ваги, прийом антидепресантів, куріння і вживання алкоголю, прийом медикаментозних препаратів, що знижують рівень холестерину, неправильне харчування, дефіцит вітамінів і мінералів, закладений диханням також викликають втому.

Діагноз синдрому хронічної втоми ставиться внаслідок спільного огляду психолога, психіатра та інших профільних лікарів. Насамперед слід провести всі необхідні обстеження, щоб з’ясувати, чи пов’язані скарги пацієнта з іншим захворюванням. При синдромі хронічної втоми дуже важливим є збір анамнезу пацієнта.

Хронічні захворювання, а також захворювання, успадковані від батьків, мають бути ретельно вивчені.

Основою лікування є покращення симптомів. Для кожного пацієнта слід вибирати індивідуальну тактику лікування.

Насамперед, хворому слід надати психологічну підтримку, відмовити його від зайвих роздумів. Важливо проводити щоденну 30-хвилинну ходьбу швидким темпом і в середньому випивати до 1,5-2 літрів води на день. Режим праці та час відпочинку пацієнта мають бути правильно організовані. Необхідно створити умови для короткого відпочинку.

Пацієнту слід дотримуватись основних принципів правильного харчування. Рекомендується максимально обмежити вживання жирної чи солодкої їжі. Під час вечері бажано додати до раціону більше овочів та фруктів.

Протягом усього лікування пацієнт повинен бути мотивований тим, що на кожному етапі йому ставатиме краще.