Обов’язкове медичне страхування (ОМС) в Україні – це як інопланетяни. Про нього всі говорять, його обіцяють, але ніхто його наживо не бачив. Зате кожен українець знає, що якщо захворів – готуй конверт заздалегідь.
А тепер порівняємо з нашими сусідами. Ну так, просто щоб стало ще сумніше.
- Польща – страхова медицина працює, лікарі отримують зарплати, пацієнти – сервіс.
- Чехія – громадяни платять до страхового фонду, натомість потім не залишаються банкрутами після візиту до лікарні.
- Румунія – так, корупція є, але хоча б ОМС працює. А в Україні? В Україні корупція без ОМС.
- Угорщина – страхова система + державна медицина = люди живуть довше, ніж в Україні. Хто б міг подумати?
- Плати двічі! Тебе лікують за твої ж податки, але на ліки та лікування ти все одно скидаєшся окремо.
- Профілактика? Яка профілактика? У Європі людей страхують, щоб вони не хворіли, у нас – щоби страхувати свої кишені від реальних діагнозів.
- Доступність медицини – лише якщо ти депутат. Лікарні для народу – це пекло. А ось приватні клініки для “еліти” – там медицина вже 22 століття.
- Чиновникам, які можуть безкінечно “реформувати” медицину й освоювати бюджети.
- Приватним клінікам, яким не потрібен цей ваш “доступ для всіх”, їм потрібні пацієнти з грошима.
- Страховим компаніям, які раді продати страховку, бо держава взагалі вмила руки.
Якби в Україні запровадили ЗМС, то:
- Люди б отримували лікування, навіть якщо вони не мають тисячі доларів на операцію.
- Лікарі не їхали б масово за кордон.
- Корупції стало б складніше красти гроші з медицини.
