Кіношні історії, пов’язані з трансплантацією органів, особливо серця, коли герой стає іншою людиною після пересадки – не просто фантазії сценаристів. Після першої трансплантації серця 1967 року пацієнти неодноразово повідомляли про дивні зміни власної особистості. Ще наприкінці 90-х австрійські вчені провели інтерв’ю із 47 людьми, які отримали нове серце. Тоді лише 6% повідомили про явну зміну особистості, але згодом подібні історії почали з’являтися дедалі частіше. І це змусило говорити про те, що трансплантація серця – це не просто заміна непрацюючого органу, і, можливо, щось є в уявленні про серце як центр, у якому формується особистість і містяться почуття.
І як би неймовірно це не виглядало, нове дослідження Університету Колорадо припускає, що зміни, викликані трансплантацією, стосуються не тільки серця, повідомляє Science Alert.
Хоча більшість історій, розказаних пацієнтами, пов’язані саме із серцем. А зміни після трансплантації чого тільки не стосуються – від переваг у сексі та музиці до нових “спогадів”.
Наприклад, 9-річний хлопчик, який став смертельно боятися води, отримавши серце від маленької дівчинки, яка потонула в басейні.
У дослідженні вчених Університету Колорадо, які припустили, що не тільки пересадка серця викликає зміни в особистості, брали участь 23 реципієнти серця та 24 реципієнти інших органів. Загалом обох групах близько 90% повідомили про зміни, пов’язані з емоціями, темпераментом, ідентичністю, релігійними переконаннями, спогадами, їжею.
Незважаючи на невелику кількість учасників, вчені вважають, що, можливо, наше відчуття себе міститься не в одному чи двох органах, а у кожній клітині. І це перше дослідження, що доводить, що зміна особистості може відбутися після трансплантації будь-якого органу.
І якщо “серцеві” зміни пояснювалися тим, що у серці є свій “маленький мозок”, вплив інших трансплантованих органів пояснює гіпотеза системної пам’яті. Вона передбачає, що пам’ять мають усі живі клітини і спогади зберігаються по всьому тілу – тому реципієнт може відчути історію донора через свою тканину.
При трансплантації нервові зв’язки в органі, що пересаджують, розірвані, але нерви можуть функціонувати. До того ж, через рік після операції й нервові зв’язки можуть частково відновитись. Клітини донорів виявляли у реципієнтів протягом двох років після трансплантації, і що відбувається з їхньою ДНК – ніхто не знає. Вчені припускають, що ДНК може викликати запалення, а коли воно стає хронічним, це може змінювати риси особистості.
На даний час проєкт закону щодо підвищення податків малозрозумілий майже для всіх учасників процесу. Крім…
Шукаючи вигідні пропозиції, потенційні покупці ретельно аналізують авторинок. Останні роки приємних новин було мало – середні…
З 1 жовтня Кабінетом міністрів було внесено зміни до Порядку проведення призову на військову службу…
Жакет, піджак чи блейзер - це універсальна річ на всі випадки життя. Його можна одягнути з…
У всій Сонячній системі немає нічого схожого на Землю та її Місяць: в інших планет є…
Російського пропагандиста - "Z-блогера" Єгора Гузенка, відомого як Тринадцятий, затримано в Новопавловську (Ставропольський край РФ). Офіційна…