Половина населення України – світлоокі мутанти

Незважаючи на те, що блакитних очей насправді немає, у Європі цих “неіснуючих” дуже багато, а в деяких країнах навіть більшість. Хоча ще якихось 6-10 тисяч років тому всі ходили кароокі і чудово себе почували, доки не відбулася генетична мутація, яка вплинула на вироблення коричневого пігменту меланіну. При цьому простежуються певні тенденції, як по-різному колір очей проявляється у різних частинах світу, повідомляє IFlScience.

Меланін у коричневій райдужці захищає від сонця

Попри те що за колір очей відповідає понад півсотні генів, а не два, як вважалося раніше, домінуючим у нинішніх людей, загалом, залишається коричневий. Карі очі є найпоширенішими з різних причин.

Пігмент у нас один – коричневий, а блакитний – це оптичний обман зору.
  • По-перше, генетика грає ключову роль у визначенні кольору очей. Гени, відповідальні за коричневий колір, є домінантними, а це означає, що  вони частіше передаються потомству.
  • По-друге, еволюція та адаптація – карі очі найпоширеніші у регіонах із “великим сонцем”. А меланін у райдужці захищає очі від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Тому кароокі жителі Африки, Південної Азії та Південної Америки мали еволюційну перевагу, оскільки їхні очі були краще захищені від сонячного світла.
  • По-третє, на поширення генів впливають міграційні процеси, і ген карих очей просто “рознесли” світом.

І, незважаючи на мутації, що призвели до появи інших кольорів очей, карий колір залишився більш поширеним.

А, може, вся справа в неандертальцях

Згідно з дослідженням, яке проаналізувало дані про колір очей у різних країнах Європи та Центральної Азії, Узбекистан, Казахстан, Вірменія та Грузія – кароокі лідери. Блакитнооких у Грузії трохи більше 7%, у решти – близько 3%. 

В Україні 50% населення мають карі очі і по 25% посідають блакитні і “проміжні” кольори. І на тлі решти списку це золота середина. Адже якщо подивитися на північ Європи, то там суцільне блакитнооке засилля.

Наприклад, в Ісландії 9% – карі, 74% – блакитні, у Данії 14,5% – карі, майже 65% – блакитні. 

Блакитноокі нікуди не зникнуть – їх багато.

Із цього приводу вчені мають кілька теорій. Можливо, у європейців більше неандертальських генів, а деякі дослідження показують, що у неандертальців могли бути світлі очі та волосся, а це могло вплинути на гени, передані сучасним людям.

Можливо, вся річ у “гіпотезі вітаміну D”: світлі очі найчастіше зустрічаються серед народів, що живуть у північних широтах, і вони могли бути адаптацією до умов низького освітлення та низького рівня УФ-випромінювання. Ці адаптації могли сприяти виживанню та розповсюдженню світлого кольору очей. 

Хоча, швидше за все, це сукупність кількох факторів, але в будь-якому разі блакитні очі нікуди не подінуться – на світі достатньо носіїв цих генів.

Ольга Степанова

Recent Posts

Часу до 5 лютого: українці зобов’язані пройти ВЛК, інакше мають заплатити 17 тисяч гривень, хто має прийти

Військовозобов'язані громадяни України, які мають статус "обмежено придатних до військової служби", зобов'язані до 5 лютого…

7 хв. ago

Зарплати президентів. Скільки отримує Дуда, Зеленський, Шольц та інші світові лідери

Зарплата президента США вважається найвищою, хоча її сума не переглядалась вже понад декілька років. Президент…

15 хв. ago

«Військові небезпечні». Працівниця столичного хостелу відмовилася обслуговувати офіцерів ЗСУ

У столичному хостелі Hostel Vshokoladi відмовилися обслуговувати групу, у складі якої був речник Військово-морських сил…

24 хв. ago

Нардеп вивозив ухилянтів за кордон у ролі своїх водіїв: що про нього відомо

У суботу, 18 січня, правоохоронці повідомили чинному народному депутату України про підозру в організації незаконного…

33 хв. ago

Мобілізація очима ТЦК: гучна заява про “бусифікацію”

Громадяни України можуть бути затримані терміном від трьох годин, якщо буде встановлено, що вони порушили…

41 хв. ago

Світло буде по 2,64 за кВт/год: у Кабміні встановили пільгові тарифи на електрику

Уряд схвалив постанову про диференціацію пільгового тарифу на електроенергію за рахунок механізму ПСО. Про це…

48 хв. ago