“Тиха пандемія”: через війну в Україні розвиваються супербактерії, які не бояться антибіотиків

Війна в Україні поглибила розвиток мутованих супербактерій, які можуть протистояти антибіотикам. Лікарі кажуть, що випадок солдата, якому ампутували ногу через те, що антибіотики не могли вилікувати його інфекцію, є ознакою зростаючої кризи, пише The Sunday Times.

Лікарів спершу найбільше хвилювали великі осколкові поранення 35-річного воїна, але ці травми швидко залікували у лікарні Святого Георгія на півдні Лондона. Втім, з’явилася більша проблема – у глибині вибухових ран на лівій нозі проникла бактеріальна інфекція.

Поєднання п’яти різних антибіотиків не змогло вбити бактерії. У зв’язку з тим, що рана все ще гноїлася, вони змінили схему лікування, щоб спробувати чотири інші препарати, включно з колістином, “верхнім” антибіотиком із сильними побічними ефектами, зарезервованим для випадків, коли ніщо інше не діє. Але вони також мали обмежений вплив.

Десятиліттями лікарі попереджали про антиутопічне майбутнє, у якому антибіотики стануть марними. Щоб врятувати життя солдата від мутованих супербактерій, довелося ампутувати ногу по коліно.

Доктор Люк Мур, консультант з інфекційних захворювань лікарні Челсі та Вестмінстера, якого викликали для допомоги у лікуванні солдата, описав антимікробну резистентність – відому як AMR – як “тиху пандемію”.

Якщо бактерії продовжуватимуть розвиватися, це поставить під загрозу навіть звичайну медичну допомогу. Банальне видалення мигдалин у дитини загрожуватиме її життю.

“Якщо ми не розкришимо цей горіх, це загрожує всьому іншому, що ми робимо. Це загрожує нашій здатності виконувати прості хірургічні операції; це загрожує нашій здатності надавати хіміотерапію хворим на рак”, – сказав Мур.

Починається нова битва, щоб запобігти цьому жахливому результату. Світові лідери, які цього місяця збираються на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку, намагатимуться досягти угоди щодо запобігання загрозі супербактерії.

Дама Саллі Девіс, колишній головний лікар Великої Британії, а нині спеціальний посланник з питань антимікробної резистентності, сказала: “Нам потрібно перейти від розмов про це до дій”.

Нове поле битви

Описаний вище інцидент не був поодиноким випадком. Подібні повідомлення надійшли з Норвегії, Нідерландів та Німеччини, де лікарні також надавали медичну допомогу солдатам з України.

Крістіан Рісбек, професор клінічної бактеріології Лундського університету у Швеції, минулого року провів дослідження, у якому перевірив зразки 141 пацієнта, які лікуються в українських лікарнях.

“Я ніколи не бачив такого опору. Це було найгірше, що я бачив. Це дуже, дуже стійкі бактерії”, – сказав він.

У дев’яти зразках, які він протестував, бактерії були стійкі до кожного доступного антибіотика.

Україна стала останньою лінією фронту проти війни з супербактеріями. І це стосується не тільки солдатів. Вісім зразків у дослідженні були від новонароджених немовлят із пневмонією.

“Усі пацієнти – солдати та цивільні – потрапляють у лікарні поблизу бойових дій. Це повний хаос, і всі перемішані”, – сказав Рісбек.

У таких умовах супербактерії процвітають. Солдат об’їздив чотири українські лікарні: в одній із них він підхопив бактерії, через який втратив ногу.

“Інфікування бактеріями, які найважче піддаються лікуванню, відбувається не біля рову на полі бою, це майже завжди в медичних закладах”, – сказав Мур.

Танцювальні гени

Вчений Олександр Флемінг, чиє відкриття в 1928 році пеніциліну змінило медицину, першим попередив про фундаментальну слабкість антибіотиків. Приймаючи Нобелівську премію за своє відкриття в 1945 році, він сказав: “Існує небезпека, що необізнана людина може легко прийняти собі недостатню дозу і, піддаючи свої мікроби несмертельній кількості препарату, зробити їх стійкими”.

Майже століття антибіотики були основою сучасної медицини. Але чим більше антибіотиків виділяється, тим швидше мікроби еволюціонують, щоб протистояти їм.

“Як тільки ви починаєте використовувати велику кількість антибіотиків, бактерії сильніше селективно виробляють резистентність. Це випадок природного відбору. Але у бактерій є особлива хитрість, яка допомагає їм розвиватися – вони можуть міняти гени іншими штамами. Плазміди – це маленькі кільцеві фрагменти ДНК, які можуть стрибати між бактеріями і таким чином переміщувати гени стійкості від одного виду до іншого”, – сказав Крейг Маклін, професор еволюції та мікробіології в Оксфордському університеті. 

У лікарнях, де пацієнти з багатьма інфекціями зосереджені в одному місці, існує особлива загроза, коли ці танцювальні генетичні особливості змінюються між мікробами.

“Якщо немає належних процедур інфекційного контролю, ви отримаєте ідеальний шторм – змішування бактерій, що дозволяє обмінюватися генами, і велике використання антибіотиків створює сильний селективний тиск для стійкості”, – сказав Маклін.

Повзуча загроза

У 2014 році урядовий огляд під керівництвом лорда О’Ніла з Гетлі прогнозував, що стійкі супербактерії вбиватимуть десять мільйонів людей на рік у всьому світі до 2050 року. Але цей повзучий жах ближче, ніж ми думали. Дослідження, опубліковане в медичному журналі The Lancet у 2022 році, показало, що у 2019 році було 4,95 мільйона смертей, пов’язаних із стійкими до ліків бактеріальними інфекціями, з яких 1,27 мільйона були безпосередньо пов’язані з супербактеріями.

Доктор Колін Браун, заступник директора з антимікробної резистентності в Агентстві охорони здоров’я Великої Британії, сказав: “Цифри будуть тільки зростати і зростати і зростати. Це не проблема майбутнього – це проблема тут і зараз”.

І це не лише криза зон бойових дій і далеких земель. У 2022 році в Британії більше 58 000 людей заразилися інфекцією, стійкою до антибіотиків, що на 4 відсотки більше, ніж роком раніше. Щорічно у країні від таких інфекцій помирає майже 8000 людей.

92-річна Есме Гарріс із Соліхалла поблизу Бірмінгема вразлива до легеневих інфекцій через генетичний дефект, який називається дефіцитом альфа-1 антитрипсину. Але її стан можна було контролювати, поки вона не заразилася неприємною супербактерією під назвою псевдомонас. Амоксицилін – антибіотик, який вона зазвичай використовувала для купірування будь-якої інфекції – перестав діяти. У період з березня 2020 року по листопад 2022 року її дев’ять разів госпіталізували.

Щоразу, коли її доставляли до лікарні швидкої допомоги, лікарям доводилося використовувати метод проб і помилок, по черзі застосовуючи різні антибіотики, щоб побачити, що спрацює. У квітні 2022 року вона ледь не померла, оскільки ліки за ліками не давали результатів.

“Вона не була готова померти. Попри на 89 років, вона благала консультанта врятувати її”, – розповіла дочка жінки.

Зрештою Гарріс витримала, і лікарі призначили їй стандартний антибіотик під назвою азитроміцин, який наразі діє. Але в якийсь момент і цей препарат млже перестати працювати. 

Пошук рішення

Попри серйозність загрози, кількість рецептів на антибіотики в Великій Британії зросла протягом останніх трьох років поспіль. З рецептів, виписаних лікарями загальної практики, приблизно п’ята частина призначається для лікування хвороб, проти яких ліки не будуть ефективними.

Проблема посилюється тим фактом, що з 1980-х років не було відкрито нових класів антибіотиків. І небагато фармацевтичних компаній намагаються зробити це, знаючи, що якщо вони виведуть його на ринок, його використання буде обмежено через страх знову розвинутися стійкість. Інші рішення існують.

“Ми проводимо випробування в Брістолі, спрямовані на оптову зміну антибіотиків, які ми надаємо в рамках первинної медичної допомоги при інфекціях сечовивідних шляхів. Ми хочемо побачити, чи може використання альтернативного антибіотика з іншим протоколом резистентності знизити її”, – сказав Браун.

Девіс була в авангарді боротьби з цією проблемою як у Великій Британії, так і на міжнародному рівні. Одна з ключових аспектів проблеми, за її словами, полягає в тому, що лікарі загальної практики часто не знають, чи є у хворої дитини вірус, проти якого антибіотики марні, чи бактеріальна інфекція, проти якої вони можуть бути швидко ефективними. 

Професорка хоче нових міжнародних угод щодо використання антибіотиків і створення нової наукової групи за зразком Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.

На останньому засіданні ООН на високому рівні з антимікробної стійкості в 2016 році були великі надії на прорив.

“Це підвищило обізнаність, але насправді не викликало стільки дій, на які я, можливо, наївно, сподівався. Цього разу ми повертаємося з тріском на цю нову зустріч, і нас дуже сильно підтримують політики”, – сказала Девіс.

Цілі переговорів зосереджені на створенні нових дипломатичних установ. Але без міжнародної угоди справжні цілі – скорочення використання існуючих антибіотиків у всьому світі та розробка нових – були б неможливі.

Джон-Арне Роттінген, виконавчий директор Wellcome Trust, який також бере участь у переговорах, сказав: “Нам потрібно встановити глобальну мету, мету фактичного зменшення проблеми, щоб країни могли відповідати за прогрес”.

Для Мура, лікаря з Лондона, ці глобальні зустрічі життєво важливі. “Нам потрібно вчитися на своїх помилках, ділитися цим знанням і рухатися разом на міжнародному рівні. Бо це наступна загроза сучасній охороні здоров’я”, – сказав він.

Стійкість до сприйняття антибіотиків

Стійкість до антибіотиків є однією з найбільших загроз для здоров’я людей. Наприклад, у 2019 році через стійкість до антибіотиків загинули близько 1,27 млн осіб. За даними ООН, якщо ситуація докорінно не зміниться, до 2050 року через це може померти до 10 млн осіб.