Білий колір влади: як макіяж Єлизавети I приховував шрами та повільно її вбивав

Чи могли ви уявити, що символ краси та величі може бути смертельно небезпечним? Для королеви Англії та Ірландії Єлизавети I її знаменитий білий макіяж був не просто модною тенденцією — він став щитом проти осуду, символом влади і водночас її повільною отрутою.

У XVI столітті обличчя Єлизавети стало впізнаваним на весь світ. Її молочно-білий тон шкіри та вогняно-руда перука перетворилися на іконічний образ. Але за цим образом ховалася особиста трагедія. У 1562 році, через кілька років після початку свого правління, королева ледь вижила після віспи. Хвороба залишила на її обличчі шрами, які стали постійним нагадуванням про пережите, пише видання People.

Щоб приховати ці сліди, Єлизавета почала використовувати “Венеціанську церусу” — густу білу косметику зі свинцевих білил і оцету. Суміш, яка давала її обличчю ідеальний вигляд, водночас поступово отруювала її тіло.

У розмові з Deadline візажист Ширкор сказав: «Зазвичай у ті часи макіяж в ті часи, містив ртуть і всілякі жахливі речовини, які могли вбити вас».

“Краса має страждати”, — так можна описати тогочасний підхід до зовнішності. Королева наносила макіяж товстим шаром і не змивала його протягом тижнів. Кажуть, що до кінця життя її обличчя було покрите настільки товстим шаром білил, що його можна було вимірювати дюймами. З кожним днем отруйні речовини все більше проникали в її організм.

Але макіяж для Єлизавети був не лише засобом краси. У ті часи зовнішність була ключем до влади. Королева чудово розуміла, що її вигляд — це не лише відображення її краси, а й показник сили та молодості. Вона жодного разу не вийшла заміж і називала себе “дружиною Англії”, а її бездоганний образ підкреслював її статус “Королеви-незайманої”.

За життя Єлизавета правила, не маючи спадкоємців, але її “золотий вік” увійшов в історію як один із найуспішніших для Англії. Іронія її долі полягає в тому, що косметика, яка допомагала зберігати ідеальний вигляд, ймовірно, стала причиною її смерті.

24 березня 1603 року королева пішла з життя у віці 69 років. Офіційна причина її смерті залишилася загадкою, але багато хто вважає, що вона стала жертвою свого ж макіяжу.

Її життя — це історія про те, як зовнішність була важливішою за здоров’я, а краса дійсно вимагала жертв. Сьогодні цей урок нагадує нам про справжню ціну стандартів, які диктує суспільство.