Шахраї стали хитрішими: які методи використовують, щоб видурювати гроші в українців

Методи шахраїв, які використовуються для обману українців, стають дедалі витонченішими. Карткові аферисти в Україні швидко адаптуються до технологічних новинок, зокрема почали активно використовувати ШІ (штучний інтелект). До того ж шахраї концентрують зусилля і на суто психологічних прийомах.

Про це розповіла заступник голови правління Глобус Банку Анна Довгальська. Вона виділила основні тенденції карткового шахрайства в Україні у 2025 році:

• Використання ШІ

Шахраї освоюють новітні технології для створення дипфейків – заміна особи, голосу, копіювання міміки, жестів. Часто такий метод використовується для створення відеороликів з неіснуючими заявами офіційних осіб, наприклад, про фейкові соцвиплати.

• “Військові схеми”

Аферисти адаптують старі методи виманювання коштів до військових обставин. Зокрема, зловмисники збирають кошти нібито “для військових”, “на дрони”, “на автомобілі”.

“Головна мета таких схем – отримати кошти та зникнути. Поширений також сценарій “здачі квартири в оренду” за дуже символічні кошти під приводом “від’їзду за кордон до сім’ї – щоб квартира не стояла пустою”, “переїзд в інше місто” тощо”, – пояснила Довгальська.

• “Оренда” карт та персональних даних

Шахраї дедалі частіше використовують схему так званих дропів, коли люди добровільно за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток та рахунків. Це незаконно.

Крім того, аферисти регулярно використовують у таких схемах криптовалюту, щоб їх було важко відстежити. У результаті відповідальність за злочин може нести лише сам “дроп”, а не його “роботодавець”.

• Соціальна інженерія

Метод далеко не новий, але випадки його використання почастішали на тлі війни та економічних викликів. Шахраї маніпулюють людьми, створюючи ілюзію терміновості. Частою проблемою стали дзвінки нібито “від представників банків” – у 2024 році кількість випадків такого шахрайства зросла на 12%, зазначила банкірка.

Загалом, за її словами, ключовим завданням залишається підвищення рівня цифрової поінформованості користувачів. “Багато українців ще недостатньо усвідомлюють ризики, пов’язані з цифровими платіжними системами. В Україні на 2024 рік близько 30% користувачів досі не мали достатніх знань щодо кібербезпеки, що дає шахраям маніпулювати емоціями та впливати на користувачів через фальшиві пропозиції”, – пояснила Довгаль.

• Перевіряти URL кожного посилання

“Завжди перевіряйте адресу сайту, на якому ви вводите свої платіжні дані. Вона має починатися з “https://” і бути офіційною. Не відкривайте підозрілих посилань”, – пояснила банкірка. Вона нагадала, що за даними Нацбанку, 2024 року 40% фішингових атак сталися за допомогою фальшивих сайтів.

• Не відповідати на сумнівні дзвінки та повідомлення

Якщо телефонують або надсилають повідомлення з проханням надати дані картки, не слід відповідати на них. Офіційні організації ніколи не вимагають конфіденційної інформації по телефону або електронною поштою.

• Не використовувати один і той самий пароль

Рекомендовано використовувати унікальні паролі для кожного облікового запису. “Сильний” пароль, що забезпечує високий рівень безпеки, має бути довжиною від 12 символів та містити комбінацію цифр, літер та спеціальних символів.

• Регулярно оновлювати програмне забезпечення

Операційна система як на смартфоні, так і на ПК має бути завжди оновлена, адже нові версії є менш вразливими та більш захищеними. Те саме стосується мобільних застосунків.

• Використовувати багатофакторну автентифікацію скрізь, де така функція доступна

Банкірка радить вмикати додаткові шари безпеки для своїх карток та акаунтів. Це дозволяє отримати надійніший захист від шахраїв, які зламують облікові записи.

“Варто завжди пам’ятати, що у більшості випадків ваше ніхто не поцупить без вашої на те згоди. У цифровому світі платіжну картку фактично можна сприйняти, як різновид “паспорту”, адже до неї прив’язано дуже багато персональних даних. Тому дуже бажано, і можливо, це стане найпростішою порадою: варто поставитися до захисту даних карток, як до захисту паспорта“, – підсумувала Довгальська.