Шахрайство на мільярд: українців масово ошукують за однією схемою

В Україні зафіксовано менше випадків шахрайства з банківськими картками – лише 0,0031% від усіх транзакцій (31 операція на мільйон) виявилися шахрайськими упродовж минулого року. Однак, попри зниження кількості таких інцидентів, загальна сума збитків суттєво зросла – понад 1,1 мільярда гривень, що на понад третину більше, ніж раніше.

Як повідомив Національний банк України, у 2024 році загальна кількість шахрайських операцій з платіжними картками зменшилася на 2 тисячі, або 1%, і склала приблизно 270 тисяч випадків.

Разом із тим фінансові втрати від таких правопорушень зросли на 37%. Середня сума однієї шахрайської операції підвищилася з 3 065 гривень у 2023 році до 4 247 гривень у 2024 році, що становить приріст у 39%.

Крім того, минулого року збільшився й загальний обсяг видаткових транзакцій за картками – на 8%. Через це співвідношення шахрайських збитків до загального обсягу витрат зросло не так різко – на 28%, до 176 гривень втрат на кожен мільйон гривень, витрачених через картки.

Переважна більшість випадків шахрайства в Україні – близько 83% – трапилися онлайн. Основною причиною таких інцидентів є методи соціальної інженерії, коли самі користувачі розкривають зловмисникам свої особисті дані: реквізити банківських карток, паролі або коди підтвердження для проведення платежів. Частка фінансових втрат від подібного шахрайства за рік зросла з 80% до 84%.

Інші 17% шахрайських дій були пов’язані з використанням фізичних пристроїв – зокрема в магазинах, банкоматах або терміналах самообслуговування. Проте на такі інциденти припало лише 7% від загального обсягу завданих збитків.

“Аналіз ситуації за 2024 рік чітко показує, що більшість випадків шахрайства стали можливими через ігнорування базових правил безпечного користування платіжними засобами”, – наголосив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

Щоб уберегти свої фінанси, категорично заборонено розголошувати:

номер платіжної картки, термін її дії та CVV-код (три цифри на звороті);
коди підтвердження з SMS-повідомлень;
логіни та паролі до інтернет-банкінгу.

Не слід виконувати жодних платіжних операцій у таких випадках:

якщо вам зателефонували або надіслали SMS нібито щодо отримання грошової допомоги;

якщо дзвінок начебто від банку або НБУ з проханням повідомити конфіденційну інформацію;
якщо знайомі чи родичі просять перевести кошти на картку, але це звучить підозріло;
якщо отримали посилання, в якому просять ввести повні реквізити картки для переказу грошей за товар чи послугу — особливо під час продажу через маркетплейси або онлайн-платформи.