Рекордне зростання цін на золото спровокував Китай своїми підкилимними витівками, – FT

Аналітики вважають, що непублічні закупівлі золота Китаєм можуть перевищувати офіційні дані більш ніж у 10 разів, оскільки країна намагається зменшити залежність від долара США. Це провокує рекордне зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times.

Зазначається, що офіційно центральний банк Китаю цього року купляв лише по 1,9–2,2 тонни на місяць, але на ринку мало хто вірить цим цифрам. Аналітики Société Générale оцінюють реальні закупівлі Китаю на 2025 рік до 250 тонн – понад третину всього світового попиту центральних банків.

Непрозорість закупівель ускладнює прогнозування цін. За словами головного стратега енергетичних шляхів у Carlyle Джеффа Каррі, Китай купує золото в рамках стратегії дедоларизації і, на відміну від нафти, де можна відстежувати поставки за допомогою супутників, золото так відстежити неможливо. 

Трейдери шукають альтернативні дані: наприклад, замовлення на великі зливки вагою 400 унцій зі Швейцарії чи Південної Африки, які потім доставляються до Китаю. Деякі експерти вважають, що фактичні резерви Китаю можуть становити близько 5000 тонн — удвічі більше за офіційні дані.

Центральні банки останніми роками скуповують золото великими обсягами, піднімаючи ціну вище $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах поза США зросла з 10% до 26%, ставши другим за величиною резервним активом після долара.

При цьому дедалі менше закупівель повідомляється Міжнародному валютному фонду: у останньому кварталі лише третина офіційних закупівель була оприлюднена, тоді як чотири роки тому ця частка сягала близько 90%. Багато країн, включно з Китаєм, повідомляють мінімум через політичні ризики або щоб не впливати на ціни проти себе.

Китай є найбільшим виробником і споживачем золота, тому може збільшувати запаси як через імпорт, так і внутрішнє видобування. Офіційно країна придбала лише 25 тонн, але оцінки за імпортними потоками та різницею між виробництвом і чистим імпортом дають цифри в сотні тонн на рік. 

Також Китай активно залучає інші країни зберігати золото у себе: наприклад, Камбоджа погодилася розміщувати нове золото у сховищі Шанхайської біржі, оплачуючи його в юанях. 

Багато аналітиків навіть не наважуються оцінювати справжній масштаб закупівель Народного банку Китаю.

“Це в кінцевому підсумку невідомо. Будь-які спроби оцінити його… упускають той факт, що це лише частина великої загадки, якою є ринок золота Китаю”, – каже Адріан Еш, директор досліджень BullionVault.