Податкова служба почала перевіряти дропів та нарахувати їм виплату податків

Люди, які заробляють на транзиті коштів через свої рахунки, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. 

«Люди, що заробляють на транзиті декілька відсотків або символічний фікс, напевно не знають, що за законом все одержане ними оподатковується на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%», — написав він у Telegram.

За його словами, на сьогодні завершено 425 перевірок таких платників, за результатами яких донараховано майже 224 млн грн. Гетманцев також навів приклад одного випадку.

«Так, громадянин „Ш“ у 2023 році одержав на банківський рахунок майже 17,4 млн гривень. За результатами документальної перевірки цього платника визначено суму грошового зобов’язання в розмірі 4,2 млн гривень», — зазначив він.

Голова податкового комітету Верховної Ради застеріг громадян від участі у сумнівних операціях.

«Не дайте себе ошукати та зробити себе ланкою в ланцюгу фінансових злочинів. Не раджу передавати картки та особисту банківську інформацію третім особам», — додав він.

Держспецзв’язку попередила про шахрайську схему з використанням кредитних карток українців

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації попередила про небезпеку шахрайської схеми з кредитними картками, що продовжує ширитися країною. У Держспецзв’язку закликали уникати підозрілих пропозицій і не погоджуватися брати участь у сумнівних схемах. 

В пресслужбі Держспецзв’язку повідомили, що шахрайська схема пов’язана з “орендою” банківських карток.

“Протягом останнього часу в соціальних мережах з’являються оголошення з пропозицією здати банківську картку в оренду. За це обіцяють непогану плату (приблизно 1000 грн на добу), більше нічого робити не потрібно. Також можуть траплятися оголошення з пропозицією легкої роботи, де “роботодавець” відразу просить номер картки для зарахування “зарплати”, або з пропозицією відкрити банківський рахунок на своє ім’я для отримання та переказу коштів від імені іншої особи”, – йдеться у повідомленні.

Там підкреслили, що за кожною такою пропозицією ховається небезпечна шахрайська схема.

Як працює схема?

“Грошові мули або дропи – це особи, які дають змогу третій особі (шахраю) за фінансову винагороду використовувати свій банківський рахунок для проведення операцій з коштами незаконного походження”, – пояснили в Держспецзв’язку.

Так, дропи перераховують незаконно отримані кошти через різні банківські рахунки, використовуючи свої платіжні картки. Це робиться для того, щоб ускладнити роботу слідства. Такий процес дає змогу злочинним групам працювати в різних країнах, залишаючись у тіні.Зазвичай ідеться про кошти, які були отримані незаконним шляхом: через торгівлю наркотиками, людьми, тероризм, фішинг та інші тяжкі злочини.

Також банківські картки можуть бути використані для проведення фінансових операцій, пов’язаних зі здійсненням незаконної діяльності, наприклад, для роботи онлайн-казино, що не мають ліцензії, ухилення від сплати податків тощо.

“Чи усвідомлює дроп, що він став частиною злочинного ланцюжка? Найімовірніше ні, оскільки ніхто йому про це не скаже. А якщо він і поцікавиться, то шахраї завжди розкажуть якусь красиву та правдоподібну легенду”, – зауважили у відомстві.

Головна небезпека полягає в тому, що грошовий мул – це співучасник злочину, нижча ланка злочинної схеми, яку правоохоронці знаходять найшвидше. Участь у таких схемах може мати серйозні наслідки: штрафи, конфіскацію майна і навіть позбавлення волі.

Як себе убезпечити?

У Держспецзв’язку закликали уникати підозрілих пропозицій і не погоджуватися брати участь у сумнівних схемах.

“Погодилися на роботу, але через деякий час зрозуміли що стали дропом? Негайно зверніться до кіберполіції, подавши заяву на їхньому сайті. Встигли попрацювати дропом? Припиніть співпрацю з таким “роботодавцем” і зверніться до кіберполіції, а також до банку, рахунок в якому використовувався для відмивання коштів”, – пояснили в Держспецзв’язку.