Українська податкова служба отримала багато даних про наших громадян та бізнеси за кордоном завдяки автоматичному обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS. Тепер податківці активно вивчають інформацію та вже надсилають запити на уточнення. Що це означає для пересічних українців? Мінфін допоміг розібратися.
Україна підключилася до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією (CRS) і з 54 країнами цей обмін вже відбувся. До списку переданих даних потрапили:
- ім’я власника рахунку;
- адреса;
- податковий номер;
- дата та місце народження;
- дані про банк і сам рахунок;
- залишок на рахунку на кінець року;
- загальна сума доходів, наприклад, дивідендів чи відсотків.
Ці відомості стосуються як звичайних громадян, так і бізнесу, а податкова не проґавить шансу навести лад.
Що робити, якщо надійшов запит?
Юристи радять бути напоготові:
- Перевірте свої закордонні активи, рухи за рахунками та звітність.
- Зберігайте документи, що підтверджують джерело коштів.
- Якщо ви отримали запит, не затягуйте з відповіддю: 15 робочих днів на стандартні питання; 30 днів, якщо запит пов’язаний із трансфертним ціноутворенням; до 2 місяців для контрольованих іноземних компаній (КІК).
Чим загрожує ігнорування?
Якщо не відповісти вчасно, можна потрапити на штрафи або серйозніші розгляди. Особливо це стосується власників іноземних компаній чи великих зарубіжних активів.
Чому це важливо?
Такі перевірки тепер проводитимуться регулярно. Наступний обмін даними заплановано на 2025 рік, і уникнути перевірки стає дедалі складніше. Якщо у вас є закордонні активи або бізнес, краще заздалегідь розібратися з документами, ніж потім порозумітися з податковою.
Отже, якщо у вас є “таємна заначка” за кордоном, приготуйтеся до того, що податкова вже знає про неї більше, ніж ви вважаєте.
