Перевірки українців посилюють: хто потрапить у “ризикові списки”

В Україні банки зобов’язані регулярно оновлювати інформацію про клієнтів, а під час воєнного стану вимоги до цього процесу стали ще жорсткішими. В “Ощадбанку” уточнили, кому і як часто потрібно проходити актуалізацію даних та чому одні отримують такі запити частіше, ніж інші.

У фінустанові пояснюють, що повідомлення з вимогою оновити персональні дані надсилаються індивідуально — залежно від того, який рівень ризику банк автоматично визначає для конкретного клієнта. Це передбачено законом про запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму.

“Є клієнти, від яких ми маємо отримувати оновлену інформацію щороку, а комусь достатньо подавати її раз на п’ять років. Це звичайна процедура, яку проходять усі банки”, — пояснюють в Ощаді.

Банк оцінює ризики та призначає клієнтові категорію, від якої і залежить періодичність актуалізації:

• Високий рівень ризику — оновлення даних раз на рік.
• Середній рівень ризику — раз на три роки.
• Низький рівень ризику — не частіше ніж раз на п’ять років.

Будь-які зміни у законодавстві, зайнятість у ризикових сферах або підозрілі фінансові операції можуть автоматично підвищити рівень ризику та скоротити період між оновленнями.

Ощадбанк надсилає повідомлення про необхідність оновити дані за 30 днів до кінцевого терміну. У клієнтів є два варіанти проходження процедури:

Дистанційно — через застосунок або вебверсію “Ощад 24”:

• відкрити сповіщення;
• натиснути “Ще”;
• зайти у профіль;
• перевірити дані та оновити їх за потреби.

Особисто у відділенні банку — з паспортом та ідентифікаційним кодом.

У банку наголошують, що навіть якщо інформація не змінилася, актуалізація все одно потрібна: вона підтверджує, що клієнт усе ще користується послугами та знаходиться в актуальному статусі.