Один клік — і мінус усі гроші: як “допомога від держави” залишає українців без заощаджень

Бажання отримати фінансову підтримку в складний час дедалі частіше обертається для українців серйозними фінансовими втратами. Кіберфахівці фіксують нову хвилю шахрайських атак, під час яких аферисти виманюють платіжні дані громадян, прикриваючись виплатами від міжнародних організацій, держави або популярних програм допомоги. Про це попереджає Центр протидії дезінформації.

Схема працює просто і небезпечно ефективно. Людина отримує повідомлення у Viber чи Telegram або бачить рекламне оголошення у Facebook з текстом на кшталт: “Вашу заявку на отримання допомоги схвалено. Перейдіть за посиланням для зарахування коштів”.

Після переходу відкривається сайт, який візуально майже не відрізняється від офіційних ресурсів — “Дії”, “єДопомоги” або сторінки входу до онлайн-банкінгу. Єдина різниця, яку легко не помітити, — адреса сайту. Саме вона і видає шахраїв.

На фейковому ресурсі жертві пропонують заповнити анкету для “отримання виплат”. І тут люди найчастіше припускаються критичної помилки — вводять не лише номер картки, а й термін її дії, CVV-код та навіть пароль від онлайн-банкінгу. Експерти наголошують: для нарахування будь-якої допомоги потрібен виключно номер рахунку у форматі IBAN. Запит CVV-коду — це стовідсоткова ознака шахрайства.

Ще небезпечніша схема пов’язана з BankID. Під приводом “підтвердження особи” користувачів змушують авторизуватися через підроблений сайт. У результаті зловмисники отримують доступ до персональних даних, що дозволяє їм не лише спустошувати рахунки, а й оформлювати швидкі онлайн-кредити на чуже ім’я. Про борги люди часто дізнаються вже після дзвінків від колекторів.

Фахівці радять ніколи не переходити за сумнівними посиланнями з месенджерів чи соцмереж. Інформацію про реальні виплати варто перевіряти самостійно — безпосередньо у застосунку “Дія” або на офіційних державних сайтах. Особливу увагу слід звертати на домен: державні ресурси України завжди мають закінчення gov.ua.

Окремо експерти застерігають від так званих “телеграм-ботів з виплатами”. У більшості випадків це інструмент збору персональних даних та телефонних номерів, який згодом використовується для нових хвиль шахрайства.

Кіберполіція наголошує: в умовах війни шахраї активно експлуатують довіру та вразливість людей. Обережність і перевірка кожного повідомлення — єдиний надійний захист від фінансової пастки.