На випадок блекауту українцям радять тримати готівку: про яку суму йдеться

У цифровому світі, де більшість розрахунків здійснюється через смартфони та банківські картки, тривала відсутність електроенергії може миттєво заблокувати доступ до особистих коштів. В умовах постійних загроз для енергосистеми наявність фізичних грошей стає не просто зручністю, а критичним елементом виживання. Фахівці Центру стратегічних комунікацій надали роз’яснення, як правильно сформувати домашній фінансовий резерв на випадок енергетичного колапсу.

Фінансова подушка безпеки: скільки грошей покласти «під матрац»

Базовий принцип підготовки до тривалих відключень світла — формування запасу, який дозволить сім’ї існувати автономно протягом мінімум 7–14 днів. Саме такий термін вважається критичним для стабілізації банківської інфраструктури або адаптації торгівельних мереж до роботи на генераторах.

Згідно з розрахунками експертів, якщо середні щоденні витрати родини на продукти, ліки та транспорт складають приблизно 1 000 гривень, то в домашньому сейфі чи «тривожній валізі» має бути сума в межах 10 000–15 000 гривень. Цього резерву достатньо для покриття базових потреб, навіть якщо термінали в магазинах та аптеках тимчасово припинять роботу.

Питання номіналу: чому 1000-гривневі купюри можуть стати проблемою

Однією з найпоширеніших помилок при формуванні готівкового запасу є накопичення грошей виключно великими купюрами. У разі масового вимкнення світла в невеликих крамницях, на ринках або в громадському транспорті виникає гостра проблема з видачею решти. Касові апарати можуть не працювати, а обіг готівки у продавців стає обмеженим.

Тому фінансовий резерв має бути диверсифікований за номіналами. Близько 30–40% суми варто тримати в купюрах номіналом 20, 50, 100 та 200 гривень. Це значно спростить розрахунки за дрібні товари та послуги, де точність оплати є запорукою успішної покупки.

Де шукати гроші, коли зникло світло: три надійні способи

Навіть під час масштабного блекауту існують механізми доступу до безготівкових рахунків. За даними Центру стратегічних комунікацій, отримати паперові гроші можна наступними шляхами:

1. Мережа Power Banking. Це чергові відділення банків, які забезпечені генераторами та супутниковим інтернетом. Вони працюють навіть під час повного знеструмлення міст.
2. Готівка на касі. Цей сервіс дозволяє зняти певну суму (зазвичай до 6 000 грн) безпосередньо на касах великих супермаркетів, АЗС або аптек при здійсненні будь-якої покупки карткою.
3. Автономні банкомати. Деякі фінансові установи встановлюють термінали в торгових центрах, що мають власну систему живлення.

Диверсифікація ризиків: навіщо вам картки різних банків

Для підвищення фінансової стійкості фахівці радять не обмежуватися одним банком. Технічний збій у роботі однієї фінансової установи не повинен залишати людину без засобів до існування. Оптимальна стратегія — мати картки принаймні двох різних банків та різних платіжних систем (наприклад, одну Visa та одну Mastercard). Наявність як дебетової, так і кредитної картки також збільшує шанси на успішний розрахунок у випадку затримки виплати заробітної плати чи інших соціальних надходжень.

Окрім грошей, у готовності мають бути й інші базові речі: оригінали та копії документів, укомплектована аптечка та запаси їжі тривалого зберігання. Готівка є лише інструментом, який працює ефективно в поєднанні із загальною побутовою підготовкою до надзвичайних ситуацій.