Кому дозволять не платити кредит під час війни: ніяких штрафів та пені

Війна повністю переформатувала фінансову реальність українців, і особливо це відчувають позичальники. Питання кредитів під час воєнного стану досі викликає плутанину: хтось думає, що борги «заморожуються», інші — що банки мають усе списувати. Насправді правила значно складніші, пояснює адвокат Ігор Ясько, який розклав по поличках, що саме зобов’язаний пробачити банк, а що продовжує діяти за законом.

Передусім варто розуміти: сама війна визнана форс-мажорною обставиною, тому штрафи за прострочення можуть бути скасовані, але тільки якщо боржник має підтвердження від Торгово-промислової палати. Це дає право на звільнення від пені та штрафів, але не анулює сам борг. Якщо людина через евакуацію або відсутність доступу до банківських сервісів не може платити, вона може призупинити платежі. Та в інших випадках сума заборгованості продовжує зростати — але виключно за рахунок основного боргу та відсотків, якщо вони передбачені договором.

Щодо пені й інших санкцій закон однозначний: з 24 лютого 2022 року і на весь час війни банки не мають права нараховувати нові штрафи. Усе, що було «накручено» після цієї дати, підлягає повному списанню. Якщо ж клієнт побачив у виписці сумнівні нарахування, він може подати письмову вимогу до банку, а у разі відмови — скаргу до НБУ або навіть позов до суду. Фактично це означає, що будь-яка пеня за воєнний період є незаконною.

Втім, відсотки за кредитом ніхто автоматично не списує. Їхнє анулювання можливе лише за домовленістю з банком або в окремих спеціальних програмах. Є й два випадки, коли борг можуть прибрати повністю: якщо знищене заставне майно або якщо банк визнав кредит безнадійним.

Окрема категорія — військові. Під час служби та 90 днів після демобілізації вони звільняються від обов’язку погашати кредити та від будь-яких штрафів.

Щодо блокування рахунків, то банки нині мають ширші повноваження з фінмоніторингу. Блокування можуть стосуватися і боржників, і просто підозрілих операцій. Якщо рахунок «заморозили» без пояснень — слід звернутися до банку, а при ігноруванні — скаржитися до НБУ.