Банки візьмуть “під лупу” кожен переказ: як посиляться правила фінмоніторингу

В Україні банки стали значно частіше перевіряти фінансові операції клієнтів, і фінансовий моніторинг у 2025 році помітно посилився. Йдеться не лише про великі бізнес-перекази чи підозрілі схеми, а й про звичайні операції фізичних осіб, якщо вони не відповідають типовій фінансовій поведінці клієнта.

Банки зобов’язані аналізувати рух коштів відповідно до вимог законодавства та рекомендацій Національного банку України, який останнім часом уточнив підходи до фінмоніторингу.

Фінансові установи регулярно передають інформацію про підозрілі операції до Державної служби фінансового моніторингу. Під перевірку можуть потрапити раптові великі перекази, незвичні надходження, часті операції між різними особами або платежі, які не мають зрозумілого економічного пояснення. Важливу роль відіграє фінансовий профіль клієнта: якщо рух коштів різко відрізняється від звичного рівня доходів, банк має право запросити додаткові пояснення чи документи.

Посилення контролю не означає автоматичного блокування рахунків. У більшості випадків банки лише уточнюють інформацію, щоб переконатися у законному походженні коштів. Проблеми виникають тоді, коли клієнт ігнорує запити або не може підтвердити джерело доходів. Саме тому експерти радять завчасно повідомляти банк про великі або нестандартні операції та зберігати документи, які підтверджують походження грошей.

Якщо транзакцію все ж тимчасово зупинили, клієнт має право отримати пояснення і надати необхідні підтвердження. У разі незгоди з рішенням банку його можна оскаржити, звернувшись до Національного банку або в судовому порядку.

Фінмоніторинг не є покаранням, а інструментом контролю, мета якого — запобігти відмиванню коштів і захистити фінансову систему. Для більшості українців дотримання простих правил дозволяє уникнути будь-яких проблем із банківськими рахунками.