Не OnlyFans єдиним: як Податкова дізнається про закордонні доходи українців

Звідки українська Податкова служба дізнається про доходи своїх громадян з-за кордону, хто в “групі ризику” та чи має держава ефективні інструменти примусу до сплати податків.

Гучна податково-кримінальна історія з українськими моделями, які співпрацюють з міжнародною платформою OnlyFans, серед іншого засвідчила готовність вітчизняної Податкової йти далі в пошуку досі неоподаткованих доходів українських громадян по всьому світові. В умовах війни це виглядає абсолютно виправданим. Більше того, (не)дивує, чому лише війна примусила українську владу виявити ознаки наявності політичної волі щодо наведення порядку зі сплатою податків.

Свідомо упускаючи в даній статті кримінально-правовий аспект проблеми, пов’язаний з легалізацією в Україні діяльності бізнесів на кшталт OnlyFans, зазначимо лиш, що за даними, оприлюдненими головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, станом на 18 грудня 350 українських моделей OnlyFans подали декларації про майновий стан і доходи, задекларувавши 305,4 млн грн доходу. Сплачено 59 млн грн ПДФО та військового збору. І, як зазначав політик ще у вересні, коли вперше було публічно заявлено про наміри Податкової “обілетити” всіх вітчизняних працівниць згаданої міжнародної платформи, яка надає розважальні послуги для дорослих, це лише початок великого податкового походу на українців, які отримують доходи з-за кордону.

Тож спробуємо розібратися з тим, що чекає на українців, які мають грошові надходження з-за кордону, хто ці українці, звідки Податковій відомо про них і що їм варто робити далі.

Звідки Податковій відомо про доходи українців з-за кордону

Ще 19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала так звану Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), яка передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки громадян між компетентними органами різних країн.

За умовами угоди Україна отримує від інших держав інформацію про відкриті у них рахунки українських громадян та компаній, які є податковими резидентами України, а інші держави отримують відповідну інформацію про своїх податкових резидентів від України. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам у своїх країнах. Обмін інформацією між державами здійснюється на рівні податкових служб. Наразі Україна обмінюється податковою інформацією зі 118 країнами, говорить в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.

Перший успішний обмін інформацією з іншими країнами в рамках угоди CRS завершився 30 вересня 2024 року. Інформація охоплювала період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства фінансів. Станом на 1 грудня, за даними, оприлюдненими Данилом Гетманцевим, Україна вже отримала звіти про 500 тисяч рахунків українських громадян за кордоном на суми понад 200 тис. євро кожен.

Також податкові органи України мають можливість отримувати інформацію щодо іноземних доходів українських резидентів, використовуючи Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. ДПС України використовує механізм Конвенції, щоб надсилати запити для отримання інформації від податкових органів інших країн, пояснює для РБК-Україна партнер (напрям податкового консультування) KPMG в Україні Олександр Бобошко.

Серед джерел інформації для української Податкової керівний юрист Arzinger Денис Ерсой називає також деталізовану фінансову звітність, яку українські власники іноземних бізнесів мають подавати з 2023 року разом із КІК-звітністю (звітністю про контрольовані іноземні компанії) в українську Податкову.

А ще українська ДПС може самостійно ініціювати і направляти своїм колегам у різні країни точкові запити щодо надання інформації. І кейс OnlyFans – один із таких прикладів.

Ну і, нарешті, нечасто, але все ж трапляється, коли іноземні органи фінансового моніторингу за власною ініціативою передають українським колегам інформацію про українських громадян.

Разом з тим, застерігає партнер, керівник напрямку “Міжнародне оподаткування” і практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, варто розуміти, що Україна має право оподатковувати лише осіб, які в конкретному податковому році (наприклад, в 2024-му) є її “податковими резидентами”. Це можуть бути як громадяни України, так і іноземці. Водночас доходи українців, які проживають за кордоном і не є податковими резидентами України, не повинні цікавити українські податкові органи.

“Якщо фізособа за наявності українського громадянства є податковим резидентом іншої країни та може довести це, тоді законних підстав змусити її платити податки за іноземні доходи в Україні немає. Спір, що може виникнути, підлягатиме розгляду та доведенню в суді. При цьому фізособа має довести свій статус податкового резидента іншої держави”, – пояснює членкиня Асоціації правників України, керівниця податкової практики, аудиторка й адвокатка АК “Соколовський та партнери” Наталія Куріленко.

Для юросіб- резидентів України деякі види доходів також можуть не оподатковуватись в Україні згідно з конвенціями про уникнення подвійного оподаткування.

Ну і зрозуміло, що податкові органи «бачать» ті іноземні доходи резидентів України, які надходять на рахунки в українських банках, наприклад, це може бути заробітна плата від іноземного роботодавця чи дивіденди.

Ще один важливий нюанс. Податкові органи України отримують інформацію про стан рахунків українців – фізичних осіб та юридичних осіб – у разі, якщо їхні компанії за кордоном вважаються “пасивними”, тобто отримують пасивні доходи, такі як роялті, дивіденди або проценти, додає керівник практики податкового права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

Яку інформацію про доходи українців за кордоном “бачить” Податкова

В рамках згаданої угоди CRS українська Податкова отримує від податкових органів інших країн наступну інформацію про українців, які заробляють за кордоном:

• імена, адреси, номери платників податків, дати та місця народження;
• номери рахунків;
• назву та ідентифікаційний номер фінансової організації;
• залишок чи вартість рахунку станом на кінець звітного періоду або, якщо рахунок був закритий протягом такого року чи періоду, на момент закриття рахунку;
• доходи, що згенерував такий рахунок (наприклад, проценти).

Яка відповідальність за несплату податків

Варто розуміти, що наявність у людини рахунку за кордоном, на якому зберігаються кошти, ще не означає факт порушення вимог щодо сплати податків в Україні. Але Податкова може співставляти цю інформацію з відомостями про задекларовані доходи та сплату особою податків, і за потреби звертатися за роз’ясненнями до неї, роз’яснює Дмитро Глінський з НАБУ.

Якщо у Податкової з’являється доказова база щодо несплати податків із закордонних доходів, то спочатку, як правило, платникам податків надсилається запит для уточнення інформації. Якщо платник податків ігнорує цей запит або надає не дуже переконливі відповіді, то Податкова може ініціювати перевірку, попереджає Денис Ерсой з Arzinger. За результатами перевірки платнику податків можуть бути донараховані податки і штрафи, а в разі їх несплати буде накопичуватися пеня. Також майно платника податків, у тому числі кошти на рахунках, може бути передано у податкову заставу, а пізніше – стягнуто через суд для погашення податкового боргу.

“У разі встановлення фактів несплати податків з іноземних доходів, податківці будуть нараховувати податкові зобов’язання та штрафні санкції, а також давати строк для сплати останніх. Після набуття статусу узгодженості сум зобов’язань (у т. ч. після закінчення процедури оскарження податкових нарахувань, якщо таке оскарження здійснюватиметься), у платника податків може сформуватися податковий борг”, – попереджає Іван Маринюк з ЮФ “Ілляшев та Партнери”.

З метою погашення боржником податкових зобов’язань Податкова може накладати на майно боржника податкову заставу або арешт (залежно від поведінки платника податків), та в майбутньому стягувати кошти з рахунків або задовольняти свої вимоги через продаж майна, що перебуває в податковій заставі. При цьому боржник не зможе вільно розпоряджатися своїм майном, яке перебуває в податковій заставі або на яке накладено податковий арешт.

“На практиці механізми стягнення податкового боргу є достатньо ефективними і їх реалізація залежить від активності або зацікавленості Податкової”, – резюмує експерт.

В результаті порушник податкової дисципліни все одно буде змушений заплатити не лише податки, але й штрафні санкції та пеню.

“Законодавство передбачає відповідальність за несплату податків, ризик настання якої може стимулювати вчасно сплачувати податки або принаймні двічі подумати перед тим, як наражати себе на відповідний ризик. Мова йде про фінансову відповідальність – штраф у розмірі від 10% до 50% від суми несплачених податків, пеню, або навіть кримінальну відповідальність, яка настає за несплату податків у великих розмірах, чи обмеження права розпоряджатися власним майном”, –пояснює Денис Ерсой.

Ефективність існуючої процедури залежить як від якості роботи Податкової, так і від конкретних обставин справи. Наприклад, якщо у платника податків немає майна в Україні, яке можна було б стягнути для погашення боргу, то такий фактор, звісно, ускладнює процес примусу.

Також потрібно розуміти, що у Податкової не безмежний ресурс, зокрема кількість працівників, які можуть якісно та своєчасно адмініструвати процес, обмежена. Тому, швидше за все, в першу чергу більше уваги з боку Податкової отримають люди з великими сумами потенційно незадекларованих доходів або ж ті, про кого Податкова дізнається першою. І тут краще не ризикувати, а сплатити податки і спати спокійно.