Підвищення податків: зашморг на шиї українців влада затягує все дужче

Після тривалих закидань “вудочок” з натяками Кабмін нарешті наважився офіційно запропонувати підвищити податки – усе задля фінансування армії. УНІАН розібрався, до яких новацій слід готуватись українцям, та чи є альтернативи цьому непопулярному рішенню.

Розмови про підвищення податків задля фінансування “діри” у держбюджеті тривають в Україні вже кілька місяців. Втім, жодні дати та цифри досі не звучали, а чиновники “проливати світло” на майбутні новації від власного імені (а не “з джерел”) не наважувалися, посилаючись на те, що це рішення складне, і обговорення досі тривають. Втім, було очевидно, що цього не уникнути, і рано чи пізно податковий зашморг так чи інакше затягнеться на шиї кожного українця.

18 липня уряд все ж озвучив те, про що усі давно “перешіптувалися”, вголос – схвалив одразу два законопроєкти. Перший – про збільшення видатків державного бюджету на оборону, і другий – щодо посилення податкового тягаря для населення, аби ці видатки було чим фінансувати.

Понад два роки повномасштабної війни українській владі вдавалося виходити з тяжкої економічної ситуації без підвищення податків для населення. Спершу навіть запроваджувалися податкові пільги для бізнесу, але пізніше вони були скасовані.

Міжнародна фінансова підтримка весь цей час допомагала українській економіці триматися на плаву – всі внутрішні ресурси спрямовувалися на фінансування Збройних сил, тоді як соціальні та інші видатки покривалися за рахунок іноземної допомоги. Проте з кінця минулого року виділення коштів нашими партнерами неодноразово стопорилося: це і довгі дискусії в ЄС щодо фонду на 50 млрд євро до 2027 року, і піврічна затримка з прийняттям рішення щодо американської військової допомоги.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, через цю затримку уряду довелося “переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї”. Тоді і виник розрив у 5 мільярдів доларів, який необхідно перекривати з внутрішніх джерел.

Ще з кінця 2023 року влада здійснила низку кроків для збільшення надходжень до казни. Це, зокрема, додаткове оподаткування надприбутків банків та переспрямування ПДФО з заробітних плат військових з місцевих до державного бюджету. Також було наближено сплату дивідендів і частини чистого прибутку з середини на початок року. Проте для покриття дефіциту бюджету цього, як виявляється, було недостатньо.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще у травні говорив, що необхідно підвищувати видаткову і дохідну частину бюджету задля фінансування армії, яку ми забезпечуємо за рахунок наших внутрішніх джерел, і Україна не може запозичити ці кошти у партнерів. За його словами, сума дуже значна – не менше 300 мільярдів гривень.

“Їх неможливо забезпечити, оминаючи основні податки. Тому зміни будуть стосуватися бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків в т.ч. ПДВ, військового збору та акцизів. Чи добре це для економіки? Ні. Погано. Війна – це дуже погано. Але чи є інші варіанти на столі?”, – зазначив нардеп.

До чого готувати гаманці

Раніше джерела повідомляли нас про можливе підвищення військового збору з 1,5% до 5%, розповсюдження його на ФОПів та збільшення ПДВ з 20% до 23%. Принаймні, саме такі пропозиції лунали у провладних кабінетах. Проте, відповідно до представленого зрештою законопроєкту, податок на додану вартість урядовці вирішили не чіпати, однак щодо військового збору була ухвалена низка змін.

Кого ж торкнуться податкові новації? Відповідь вам не сподобається – усіх громадян.

Законопроєкт дійсно передбачає підвищення ставки військового збору для фізичних осіб до 5% і, крім цього, ще низку нововведень:

• запровадження військового збору для юридичних осіб на загальній та спрощеній системі оподаткування – 1% від доходу;
• запровадження військового збору для фізосіб-підприємців 1, 2 та 4 групи у розмірі 5% з двох мінімальних зарплат, а для 3 групи – 1% від доходу.

Також військовий збір запроваджується ще на окремі операції:

• 5% від вартості банківських металів при їхній купівлі у банках;
• 5% від доходу з продажу об’єкта нерухомості;
• 5% від вартості послуг мобільного зв’язку для операторів;
• під час першої реєстрації легкових автомобілів стягується військовий збір у розмірі 15% від вартості авто (крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством);
• підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці, які реалізують ювелірні вироби, сплачують військовий збір у розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів.

Усе це звучить аж надто “потужно”…

Крім цього, законопроєкт встановлює обов’язок щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток платниками, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

Інше нововведення – оподаткування посилок з-за кордону. Відтепер, імпортним ПДВ оподатковуватимуться відправлення вартістю понад 45 євро на одного одержувача (фізичну особу), тоді як раніше цей граничний ліміт становив 150 євро.

Новинкою буде і введення акцизного податку на солодкі напої у розмірі 0,1 євро за 1 літр. Відповідно до розрахунків Мінекономіки, це призведе до здорожчання солодкої газованки у 2,5 рази.

Але і це ще не все. Верховна Рада прийняла рішення про підвищення акцизів на пальне. Відповідний закон народні депутати також прийняли у другому читанні саме 18 липня. Ще в планах – підвищення акцизу на тютюн, цей законопроєкт був схвалений поки що у першому читанні на початку червня.

У Мінфіні називають запропоновані податкові зміни “найбільш м’яким варіантом” фінансування додаткових військових потреб. Від підвищення податків відомство сподівається отримати 140 мільярдів гривень.

В цілому ж військові видатки бюджету уряд сьогоднішнім рішенням збільшив на 500,3 мільярди гривень, і три чверті з них мають покриватися за рахунок внутрішніх запозичень та перевиконання діючих доходів держбюджету – у тому числі, за рахунок економії по окремих видатках та, начебто, детінізації.

Проте запропонований урядом проєкт закону має ще пройти перше та друге читання у Верховній Раді. До кінцевого прийняття закону документ ще може зазнати змін через правки депутатів, які неодмінно будуть, як це зазвичай трапляється з гучними ініціативами.

Що про це думають експерти

Зокрема, економіст Олег Пендзин говорить про те, що без підвищення податків владі не вдасться перекрити необхідні видатки на Збройні сили.

“В бюджеті немає грошей зовсім. У зв’язку з тим, що на початку року не було від американців допомоги, сьогодні вже “перевитрачено” кошти, які мали спрямовуватись на фінансування військово-технічної допомоги ЗСУ”, – розповідає він.

Тож, за його словами, підвищення податків – це на сьогодні єдиний варіант з можливих для спрямування необхідних коштів у бюджет.

“Знову ж таки, податки піднімаються у межах наших євроінтеграційних процесів. Тобто, коли ми говоримо про податки, ми розуміємо, що нам у будь-якому випадку треба піднімати акцизи на тютюн, на пальне, на алкоголь – це відповідає нашим зобов’язанням по відношенню до Європи. Інших джерел немає”, – наголошує експерт.

Ефект від доходів з заморожених активів РФ

“А як же нещодавні рішення наших західних партнерів про використання зморожених активів РФ на потреби України?”, – спитаєте ви.

А тут не все так райдужно – використовувати ці кошти безпосередньо на “латання” бюджетної “діри” ми не зможемо, вважає експерт. А тому альтернативою підвищенню податків це стати не може.

“Можете забути раз і назавжди – вони (доходи від активів) підуть на європейські компанії і сюди прийдуть у вигляді воєнно-технічної допомоги, щоб не було жодних ілюзій. А нам треба гроші, з яких будуть фінансуватися конкретні видатки, які забезпечують існування Збройних сил. На харчі, на одяг – є багато питань, які потребують коштів з держбюджету. До речі, найбільша стаття видатків з держбюджету – це грошове утримання військовослужбовців”, – каже економіст.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначає, що після ухвалення Заходом рішення щодо фінансування України під доходи від заморожених російських активів ситуація трохи змінилася на краще. Проте, за його словами, ще немає визначеності, коли і як повноцінно запрацює цей механізм, і який буде розподіл цих грошей, тому певна потреба в підвищенні податків лишається, але, можливо, не в тому обсязі, в якому планувалося деякий час тому.

Економіст вважає, що було б доцільно продовжувати лінію з підвищенням акцизів.

“В першу чергу, на тютюн, тому що це дає не лише надходження до бюджету, а й береже здоров’я українців. По-друге, оподаткування предметів розкоші – дорогі автівки, житло, ювелірні вироби – тут якраз додатковий військовий збір міг би бути корисним”, – зауважує Гайдай.

Що стосується підвищення інших податків, за словами експерта, це залежить від багатьох критеріїв.

“Фінансування армії має бути максимальним пріоритетом. Якщо ми можемо профінансувати оборонні видатки, не збільшуючи навантаження на бізнес, на економіку в цілому – чудово. Якщо буде якась потреба, треба, в першу чергу, робити кроки, які будуть найменш шкідливими”, – наголошує економіст.

Альтернативи та негативні наслідки

Чи існують альтернативи підвищенню податків (хоча б в теорії?) Деякі експерти вважають, що надходження в держбюджет могли б бути вищими завдяки вчасним економічним реформам, боротьбі з тінізацією економіки (якої на ділі ми не спостерігаємо, і якій тотальне підвищення податків аж ніяк не сприятиме). Проте очевидно, що навіть якщо влада і почне рухатися в цьому напрямку (що вкрай малоймовірно), то ефект буде не миттєвий, а фінансувати армію потрібно тут і зараз.

Доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач говорить, що підвищення ПДВ до 23% (як це обговорювалося раніше) і військового збору до 5 відсотків, за попередніми підрахунками, суттєво тінізує економіку – приблизно на 40% зростуть тіньові схеми з ПДВ і на 30% зросте тінізація зарплат через підвищення податків на працю.

При цьому Длігач зазначає, що пакет економічних реформ дав би можливість збільшити надходження бюджету від 400 млрд до 1 трлн гривень, що суттєво більше, ніж збільшення податків.

“Це реформа митниці, реформа податкової служби, повне переосмислення системи, через яку блокуються податкові накладні, і бізнес втрачає близько 10 млрд гривень на рік. Є багато інструментів, більше того – по них є багато законопроектів, які роками лежать у парламенті… В ситуації, коли ти не хочеш проводити економічні реформи, не хочеш давати економічних свобод і не прагнеш економічного розвитку, єдине, що в тебе залишається – це підвищення податків”, – наголошує він.

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський зазначає, що найбільші втрати бюджету від недонадходження податків пов’язані з такими схемами, як великомасштабна контрабанда, використання неофіційної праці або доплати в конвертах, недоплата акцизних податків.

“Перші два питання коштують від 100 до 150 млрд гривень, тобто якби в нас була добросовісна податкова і митниця, то говорити про будь-яке підвищення податків не було б сенсу. Вони просто б адмініструвалися в нормальний спосіб, без “кришування” конвертаційних центрів, без відкупів хабарями, але це перезавантаження поки що є тільки в законопроектах”, – сказав він.

У свою чергу, представники влади у своє виправдання зазначають, що такі пріоритетні реформи начебто не матимуть миттєвого ефекту, а тому не вирішать нагальних питань покриття дефіциту. Аякже…

“Я зараз чую багато закликів побороти тіньовий сектор, навести порядок на митниці, БЕБ тощо. Звісно, я це все підтримую, але я досить обережний і скептичний щодо того, що це дозволить нам в найближчій перспективі знайти суттєвий ресурс”, – говорив міністр фінансів Марченко.

Тоді як голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зазначав, що у детінізації національної економіки є неабиякий потенціал. За його словами, вона відбувається, але її нинішніх темпів, нібито, недостатньо, щоб покрити дефіцит.

Економічне бронювання як можлива альтернатива

Не менш активно за підвищення податків наразі обговорюється питання економічного бронювання працівників підприємств: влада намагається розробити рішення, яке виглядатиме більш-менш справедливо, і на розгляд подаються законопроекти з різними пропозиціями. Експерти вважають, що економічне бронювання необхідне для нормального функціонування економіки, але в суспільстві це питання інколи викликає обурення, мовляв, ті, хто заробляють багато, зможуть легально відкупитися від військової служби.

Так чи інакше, це гостре питання стоїть на порядку денному, і, за підрахунками фахівців, може також принести в держбюджет чималу суму на фінансування потреб Збройних сил. Та чи може бронювання замінити собою підвищення податків?

Володимир Дубровський  вважає, що економічне бронювання є дуже великим потенційним джерелом додаткових коштів, але, на жаль, суперечливим.

“Треба розуміти, що мобілізація зараз створює дуже велике навантаження на нашу економіку, бо коли мобілізуються люди, які створюють велику додану вартість, то додана вартість в країні падає. Але це викликає великий супротив з точки зору справедливості, тому це джерело не використовується”, – каже економіст.

У свою чергу, Олег Пендзин зазначив, що він є прихильником економічного бронювання, але це має бути політична воля тих людей, які приймають рішення у Верховній Раді.

“Тому що поки що ми, окрім загальних фраз, не чули нічого. До речі, жоден з цих законопроектів досі не винесено в сесійну залу навіть на перше читання”, – наголошує він.

Підсумовуючи думки політиків та експертів, можна припустити, що підвищення податків було невідворотнім – інших шляхів швидко віднайти кошти на життєво необхідні військові видатки наразі немає. Боротьба з тіньовою економікою, ефективні реформи на кшталт перезавантаження митниці та податкової служби, звісно, конче необхідні і могли б суттєво допомогти, але вони були потрібні ще “на вчора”, та й зараз очевидно, що політичної волі на них не вистачає. Не відомо, чи вистачить хоча б колись.

Цілком покладатися на фінансову допомогу від партнерів зараз неможливо і просто небезпечно: ми бачили, як довго і важко ухвалюються рішення щодо продовження підтримки України, а наближення президентських виборів у США та потенційна перемога одіозного Трампа можуть мати вкрай негативний вплив на перебіг війни. Тому це важке та непопулярне рішення стає реальністю.