Як працюватиме обмеження карткових переказів в Україні, пояснила банкірка

Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю ЕП, що вийшло 13 серпня, анонсував рішення щодо Нацбанку щодо обмеження p2p-переказів для фізичних осіб для боротьби зі схемами дропів. За його словами, воно буде прийняте до 18 серпня. Інформатор попросив заступницю голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анну Довгальську пояснити, як це рішення будут втілювати на практиці. 

“На мій погляд, лімітування переказів коштів між фізособами пов’язане перш за все з діями, спрямованими на протидію та ефективні обмеження незаконним платежам (зокрема у так званій “ігорці” – підпільним азартним ресурсам, онлайн-казино тощо), а також такі обмеження можна вважати частиною глобальної стратегії із запобігання ігрової залежності серед населення. Крім того, така новація є елементом боротьби з “тіньовими” переказами – наприклад оплата послуг чи купівля товарів через механізм p2p, який сам по собі не передбачає платежі, пов’язані з комерційною діяльністю. Іншими словами, лімітування тих “бізнесменів”, які, просто кажучи, уникають сплати податків”, – сказала Анна Довгальська.

Вона зазначила, що наразі в банківській сфері вже діють обмеження, обумовлені вимогами законодавства з фінмоніторингу: перекази на загальну суму понад 400 тис. грн вимагають від банків більш ретельного вивчення походження переказуваних коштів. Зазвичай банківські ліміти передбачають переказ коштів в розмірі до 30 тис. за одну транзакцію, загальний обсяг переказів одного клієнта до 400 тис. грн.

Є також вимога про супровід переказів інформацією про відправника та отримувача, відстеження так званого “подрібнення” платежів між відправником і отримувачем.
Банки керуються також внутрішніми правилами: аналізують частоту, кількість, оборот, вид операцій, місце здійснення операцій та ін.

“Нові обмеження на суму вихідних переказів (до 100 тис. грн на місяць) і кількість транзакцій (до 30 на місяць), на мій погляд, не зможуть суттєво змінити ринок банківських переказів простих громадян. Адже суму в 100 тис. грн можна вважати більш-менш оптимальною – з огляду на рівень заробітних плат (доходів) по країні. Крім того, спираючись на дослідження НБУ, згідно з результатами якого обмеження в 30 операцій можуть відчути лише 1,5% клієнтів, а обмеження за сумою транзакцій може торкнутися лише 5% громадян”, – сказала Анна Довгальська.

За словами експертки, поки що головним нерозв’язаним питанням залишається врегулювання “військових” донатів і як мають “маркуватися” такі перекази (призначення платежу), звісно якщо такі перерахунки не здійснюються на банківський рахунок (IBAN). І поки що мова йде, що обмеження не розповсюджуватимуться на вхідні перекази – тобто волонтери зможуть отримувати пожертви-перекази без обмежень.

“Щодо діяльності ФОПів та онлайн-торгівлі, то процес купівлі здійснюватиметься шляхом оплати на банківський рахунок (IBAN). Тобто тих підприємців, що діють в правовому полі (є зареєстрованими підприємцями та сплачують податки) нововведення також не зачепить”, – сказала Анна Довгальська.

В травні 2024 року стало відомо, що Нацбанк готує проєкт рішення щодо обмеження переказів та запровадження лімітів на перекидання грошей з картки на картку (так звані операції р2р, person-to-person). Ймовірно, що обмеження на перекази можуть скласти 100 000 грн та 30 операцій на місяць для одного рахунку.  

«Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних р2р-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче», – зазначив заступник голови НБУ Дмитро Олійник.

Обмежувати вхідні транзакції не планують, аби не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам.

За даними Нацбанку, обсяги тіньових переказів можуть становити мільярди гривень. Для цього використовуються картки фізосіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані для цього. Потім через картки пенсіонерів чи студентів з місячним доходом у кілька тисяч гривень можуть проводити нехарактерні перекази на мільйони гривень за день.

Активніше говорити про обмеження почали через те, що з осені 2023 року Нацбанк фіксував аномальне зростання обсягів перекидання коштів з картки на картку. Також з того часу зросла й кількість рахунків, з яких здійснюються такі перекази, та збільшилася середня сума переказу.

Зокрема, один із найбільших банків повідомив НБУ про клієнтів, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу. А це понад 10 000 клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4000 скомпрометованих карток за цей самий період.

У перспективі після зміни законодавства можливе створення реєстрів карток, які використовували для таких операцій. Крім цього, у майбутньому можливо компаніям потрібно буде мати уставний капітал, який буде прив’язаний до відсотків операцій від суми платежів.

Хто такі “дропи”?

Дропи (від англ. «to drop» – кидати) або «грошові мули» – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію.

Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій.

Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.

Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими».