За пів року до України ввезли 7,5 мільярда готівкової валюти. Проте люди скаржаться на видачу в касах банків старої чи зношеної валюти, насамперед долара. У Національному банку визнали, що отримують звернення незадоволеного населення та обіцяють вживати заходів щодо підопічних фінустанов, якщо ті відмахуються від претензій та відмовляються виконувати їхні вимоги. Про це йдеться у публікації “Мінфіну”.
Рідше претензії звучать під час класичного валютообміну (готівкова гривня на готівковий долар/євро), а найчастіше — від вкладників. Особливо від власників депозитів. Найсильніше дратуються ті, хто зробив свій вклад при відкритті рахунку новими американськими купюрами (випускається з 2009 року) — синього кольору, а тепер його повертають банкнотами старого зразка 1996 року випуску — «білими доларами».
«Я приніс банку нові банкноти під час відкриття рахунку і хочу, щоб мені повернули нові», — такий головний аргумент громадян, які зіткнулися з цією проблемою. Хоча побоювання, що згодом «білий долар» буде складніше/дорожче обміняти, — також є.
Тим паче, що навіть зараз не всі готові приймати старі банкноти чи приймають їх із комісією, зменшуючи заощадження людей. Не завжди йдеться про банки (є небанківські обмінники), а й про інші угоди, які нерідко оплачують готівковою інвалютою (від купівлі авто на вторинному ринку до нерухомості).
«Замовив через Приват 2 тисячі доларів. І що ви думаєте? Усі купюрами 1996 року, які звичайно брати немає сенсу. Можна скільки завгодно заливати про те, що вони є діючим платіжним засобом. Але комусь віддати такі потім буде неможливо, а обмінники або відмовляться приймати, або візьмуть за зниженим курсом. Ну ок. Зніму гривнями і більше ні ногою в цю контору», — йдеться у відгуку клієнта Приватбанку із Запоріжжя, розміщеному на сайті «Мінфін».
Українцям не подобається те, що вони не можуть отримати нові долари не лише після декількох попередніх замовлень. Вони вважають принизливим те, що не отримують замовленого навіть після дотримання правил, які банк змушує їх виконувати. Працівникам відділення байдуже до бажань людей, у яких вони бачать не клієнтів, а обов’язкових виконавців нових правил та вимог. Що відображається у наступних скаргах споживачів.
«На питання, як отримати купюри нового зразка, касир порадила робити купу заявок і ходити до них у відділення, допоки не з’являться купюри нового зразка. Виходить, клієнт розміщує депозит у Приваті, а забрати його не може. Як за заявкою могли привезти купюри старого зразка? Чому я маю витрачати купу часу на заявки і чекати, коли з’являться нормальні купюри? Навіть не надали відповіді, коли з’являться нові купюри», — обурюється у своєму відгуку на «Мінфіні» клієнт Приватбанку Сергій.
На ПриватБанк у відгуках на сайті «Мінфін» надходить найбільша кількість скарг щодо доларової банкноти. У зв’язку з цим видання звернулося до фінустанови за офіційними поясненнями, описавши ситуації клієнтів. Проте банк категорично відмовився відповідати, погодившись на публікацію такої своєї позиції.
У Національному банку визнали, що отримують звернення незадоволеного населення щодо купівлі/продажу інвалюти та зняття коштів із рахунків. Регулятор виділив дві ключових проблеми:
У Нацбанку пообіцяли відпрацьовувати скарги споживачів та вживати заходів щодо підопічних фінустанов, якщо ті відмахуються від претензій людей та відмовляються виконувати їхні вимоги.
«Національний банк України уважно стежить за ситуацією на валютному ринку, постійно аналізуючи отримані звернення щодо виявлення системних проблем та тенденцій. У разі виявлення порушень з боку фінансових установ НБУ застосовує відповідні заходи впливу для забезпечення дотримання правил та захисту прав споживачів», — йдеться у відповіді Нацбанку.
За даними Нацбанку, у липні обсяги продажу готівкової інвалюти фізособам зросли з 2,1 мільярда доларів до 2,36 мільярда доларів, безготівкової — з 1,19 мільярда доларів до 1,33 мільярда доларів. Водночас у звітності НБУ видно обсяги збільшення завезення в Україну готівкової іноземної банкноти. У червні 2024 року вони зросли, порівнюючи з попереднім місяцем, на 13% (до 1,3 мільярда доларів), порівнюючи з червнем-2023 — у 2,1 раза, з червнем-2022 — у 3,9 раза. Ще значніше зростання, порівнюючи з довоєнним 2021 роком, коли того ж місяця в країну поставили лише 144 мільйони доларів, це 9-кратна різниця. Готівковий долар/євро активно завозять до України протягом усього першого півріччя 2024 року — сукупно було поставлено аж 7,5 мільярда доларів, що в півтора раза більше за аналогічний показник 2023 року (4,7 мільярда доларів) і вп’ятеро більше — якщо брати довоєнний 2021 рік (1,4 мільярда доларів). Тож українцям потрібно все більше нової валютної готівки, і навіть зростальних обсягів не вистачає для якісного забезпечення цього попиту. Є й друга проблема — недостатнє оперативне вивезення з України зношеної та старої (старого зразка, не останні випуски) іноземної банкноти. Багато банків наполягають на тому, що не пошкоджений (не зношений/старий) долар 1996 року — платіжний засіб, що діє у всьому світі, тому відмовляються витрачатися на його вивезення за кордон для поповнення коррахунка та поставки банкнот нових серій. Такі купюри знову і знову проганяються через наш грошовий обіг, попри те, що українці не завжди хочуть брати їх у банках.
Часто людям ставлять жорсткий ультиматум — або берете валютні банкноти, що є, або ніякі. Інша альтернатива для вкладників — це видача коштів за курсом у гривні: за поточним курсом банку, який не завжди може бути вигідним, порівнюючи з іншими пропозиціями на ринку. Що ще більше нагнітає негативні настрої з боку населення та провокує збільшення кількості скарг. За статистикою НБУ, у червні 2024 року банківська система скоротила обсяг вивезення готівкової інвалюти, порівнюючи з попереднім місяцем у 1,7 раза (до 69,3 мільйона доларів), а з аналогічним періодом 2023 року — на 4,5% (тоді 72,6 мільйона доларів).
Проблеми із завезенням/вивезенням з України іноземних банкнот почалися з першого дня великої війни, оскільки через повітряні атаки ворога відразу було запроваджено заборону на польоти для цивільної авіації. Закордонна готівка до нас завозилася саме літаками, і щойно від них довелося відмовитися, довелося змінювати логістику та прокладати нові маршрути. А ще розв’язувати питання з виїздом спеціалізованого персоналу. Найчастіше це чоловіки призовного віку, далеко не всі з них мають броню і можуть вільно виїжджати за кордон.
«У зв’язку з відсутністю авіаційного сполучення з лютого 2022 року існують певні виклики щодо транскордонного переміщення готівки альтернативними каналами постачання. Банками, які мають чинні міжнародні договори з постачання готівки, організуються постачання автомобільним транспортом. Проте, з огляду ситуацію в країні, іноземні банки здійснюють організацію постачання чи приймання банкнот не на території України, а за її межами. Тобто потрібно здійснювати виїзд уповноважених осіб за межі нашої країни (інкассаторів), що суттєво обмежено з боку держави, з огляду на дію військового стану та мобілізаційних заходів для чоловіків призовного віку”, — наголосила Михайленко з Ukrsibbank BNP Paribas Group.
Фінансисти пояснюють, що доставлення готівки з-за кордону на інкасаторських броньовиках не лише дорожча, а й довша. Тому вивезення зношених купюр може гальмуватися. До війни постачанням інвалюти в Україну займалося пів дюжини українських банків, а зараз це одиниці. Головний постачальник — Райффайзен Банк.
«Райф був одним із перших банків, який після початку повномасштабного вторгнення побудував сухопутну логістику доставки іноземної валюти до України. У 2023 році наш банк завозив близько 70% усієї готівкової валюти до нашої країни і був першим, хто стежив за якістю ввезеної валюти, обмінював зношену валюту та вивозив її з ринку. Зараз ми кожні 3−5 днів завозимо валюту до України», — повідомив директор департаменту грошового обігу, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей Райффайзен Банку Віктор Гаркуша.
Другим після Райффайзен Банку вважають державний Ощадбанк, який обслуговує не лише власні відділення, а й банків-партнерів. Фінустанова запевняє, що надає клієнтам емісійні банкноти — свіжонадруковані.
«Ощадбанк — один із небагатьох банків, який самостійно ввозить іноземну валюту з-за кордону. Це виключно емісійні банкноти», — запевняють у пресслужбі Ощадбанку.
Люди, які купують готівковий долар, завжди можуть скасувати операцію та піти з відділення, якщо їм не сподобалися банкноти євро чи долар, — це їхнє безперечне право. Складніше з тими, хто купує інвалюту у безготівковому форматі та проводить зняття у касах. Тут, щоб не розчаровуватися, рекомендують триматися ближче до банків-постачальників банкноти. Наприклад, ПриватБанк самостійно її не завозить, тому може ще довго крутити через свою касу купюри старих зразків. Нацбанк перерахував всі доступні наразі можливості для купівлі інвалюти населенням:
«Саме готівкові долари та євро, особливо перші, залишаються лідером симпатій українців. Статистика Національного банку свідчить, що за останні декілька років залишки іноземної валюти на рахунках українців залишаються майже незмінними. Тобто валюта, яка купується в банківських застосунках у межах 50 000 грн на місяць і з розміщенням на депозиті, здебільшого знімається з рахунків, переводиться в готівку», — підтвердила Золотько з Unex Bank.
В Ощадбанку розповіли, що люди продовжують користуватися навіть безготівковою можливістю валютної купівлі, яку влада запустила на початку війни — за офіційним курсом НБУ на депозит від 6 місяців. І що серед його клієнтів середній обсяг таких придбань становить 5 тисяч доларів. У багатьох банках визнають також, що населення дедалі активніше конвертує у долар/євро гривневі вклади після закінчення їх термінів. Це вважають реакцією на девальвацію гривні, курс якої у жовтні 2023 року перевели у режим керованої гнучкості. З 36,6 гривні за долар він у липні провалювався до 41,49 гривні за долар за офіційним показником НБУ, а цього понеділка, 12 серпня, становив 41,12 гривні за долар.
«Приріст нових гривневих вкладників призупинився, частково колишні гривневі вкладники за зняту з депозитів гривню купують валюту. І причини переважно економічні: відбувається об’єктивне зростання інфляції (відповідно, очікується зростання споживчих цін до 10%) тощо, сюди ж можна додати і воєнну невпевненість/воєнні ризики», — пояснив Лісовий.
Нацбанк продовжує працювати над зміною/лібералізацією валютних правил за поточною дорожньою мапою в рамках початково затвердженої Стратегії пом’якшення валютних обмежень. Хоча чиновники і визнають, що придбання долара/євро населенням позначаються на ситуації на міжбанку.
«Операції населення на готівковому сегменті валютного ринку роблять відповідний внесок у загальний обсяг чистого попиту на валютному ринку. Банки, здійснивши продаж готівкової валюти населенню, надалі купують еквівалентний обсяг валюти на валютному ринку України для калібрування власної валютної позиції. Національний банк постійно присутній на ринку і в межах режиму керованої курсової гнучкості запобігає надмірним курсовим коливанням і своїми операціями балансує валютний ринок», — йдеться у відповіді НБУ.
Водночас регулятор наголосив, що продовжить знімати валютні обмеження, лише за умови формування належних передумов. У Нацбанку виділили показники, на які орієнтуватимуться:
Очікується, що ключовим показником стане розмір золотовалютних резервів НБУ, який поки що знижується: у липні на 1,8% — до 37,2 мільярда доларів, попри 2,2 мільярда доларів, що надійшли від МВФ. Їх не вистачило для позитивної динаміки через те, що регулятору довелося більше витратити на підтримку курсу гривні на міжбанку: вже не 2,99 мільярда доларів, як у червні, а 3,3 мільярда доларів. У серпні регулятор великі надії покладає на 3,9 мільярда доларів від США, які Україна вже отримала, і, можливо, не все витратить на поточні виплати за держборгом та інтервенцією на міжбанку.
Голодний чоловік помер після того, як випадково вдарив себе ножем, намагаючись розрізати два заморожених бургери.…
Британська супермодель і акторка Лілі Коул хоче, щоб люди перестали кидати штани, сорочки та сукні…
Черговий конфлікт між цивільними та працівниками ТЦК стався на Закарпатті. Відео конфлікту опублікували місцеві телеграм-канали,…
В Україні ціни на хліб найближчими місяцями можуть підскочити. Така тенденція пояснюється подорожчанням сировини та електроенергії. "Насамперед,…
Кабінет Міністрів оголосив, що соціальні стандарти, в тому числі прожитковий мінімум, у 2025 році залишаться…
У Таїланді врятували жінку після чотиригодинного нападу пітона. Про це повідомляє Metro. 64-річна Арром Арунрой після вечері…