“Великий Брат” нав‘язує тотальний контроль: банки перетворюють на ще одну податкову

В Україні посилять обмеження на карткові перекази. Банки обґрунтовують це боротьбою з “брудними” грошима, а громадяни і експерти вбачають у нових правилах регуляторний тиск. 

Суспільство сколихнула новина про чергове посилення обмежень на грошові перекази громадян з картки на картку. З жовтня цього року вже почали діяти ліміти для грошових переведень у 150 тисяч гривень на місяць, але лише для карткових операцій – для переказів на IBAN-рахунки обмежень не було, пише unian.

Тепер же банки – як говорять на ринку, під тиском НБУ – вирішили піти ще далі. Новації передбачають більш жорсткі обмеження по сумі та розповсюдження лімітів і на перекази по IBAN, а також більш прискіпливу оцінку клієнтів, в тому числі ФОП. Відповідний меморандум 10 грудня підписали чотири найбільші українські банки та профільні асоціації.

У соцмережах одразу – і небезпідставно – почали розповсюджуватися гнівні пости про закручування гайок та бажання держави ще глибше залізти у кишеню громадян.

Думки економічних і фінансових експертів також розділилися. Одні вважають, що клієнти банків, які не займаються протиправною діяльністю, нових правил не помітять, інші ж вбачають у цьому максимальне закручування гайок з боку Нацбанку (який усіляко намагається продемонструвати, нібито не причетний до даної банківської ініціативи) і, як наслідок, подальше переведення розрахунків у готівку, криптовалюту та зменшення донатів на ЗСУ.

До яких змін готуватися українцям, як вони вплинуть на наші щоденні звички, та чи справді все так погано, як може здатися на перший погляд.

Новий раунд бою банків з “тінню”

Навіщо взагалі знадобився цей меморандум? Як пояснюють у НБУ, це нібито ініціатива банківських установ, спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію шахрайству і диверсійній діяльності, що фінансується через використання так званих “дропів”.

Проте економічний оглядач та журналіст Сергій Лямець переконаний, що банки висунули дану ідею не за власною ініціативою, а під примусом регулятора, який таким чином спробував “відхреститися” від непопулярного рішення, знявши з себе будь-яку відповідальність.

“За офіційною версією, банки самі зібралися та висунули ідею створити проблеми, собі та клієнтам… Як це завжди відбувається [за комунізму] в ефективних управлінців, які мріють стати президентами України, – справа була жодним чином не добровільна. Пишний залякав банки штрафами. Вони і так вже штрафи платять наче податки, і навіть закладають до бізнес-планів. Ще не знають, за що саме, – але вже знають, що будуть оштрафовані. Тому заздалегідь пишуть, що готові витратити на штрафи, скажімо, 10 мільйонів. Зауважте, 10 мільйонів – це ще нормально. Бо для того, аби тебе оштрафували на 10 млн, а не на 100 – маєш “занести” куди треба”, – пише експерт.

А хто ж такі “дропи”, про яких постійно говорять у Нацбанку, і боротьбою з якими виправдовують введення нових і нових обмежень? Це звичайні люди (серед яких значна частина – пенсіонери та представники соціально незахищених верств населення), які передають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам, отримуючи за це певну винагороду. І ці особи “проганяють” через отримані рахунки по кілька сотень тисяч гривень, що не співпадає з реальними доходами власника рахунку. Схеми з “дропами” активно використовують нелегальні казино, шахрайські кол-центри, наркоторговці, виробники нелегального алкоголю та тютюну, росіяни, що фінансують терористичну й диверсійну діяльність в Україні, та інші злочинці.

З іншого боку, відповідно до практик оцінки “ризикованості”, в українських реаліях під визначення “дропів” тепер можуть підпадати продавці на ринку, які приймають гроші від покупців на свою картку, та взагалі усі громадяни, які можуть отримувати велику кількість переказів від інших людей.

“Шановні громадяни, приготуйте кишені. Особливо якщо ви репетитори чи продаєте м’ясо на ринку – тепер ви “дропи”. Про всяк випадок запасайтеся кешем. Відкривайте резервні картки, не тримайте на рахунках надто багато. Скоро почнеться. І блокування рахунків, і вимагання довідок. Знежирення за методою Пишного-Гетманцева”, – попереджає Сергій Лямець.

У свою чергу, голова Нацбанку виправдовує новий (нібито не його авторства) меморандум, продовжуючи перекладаючи відповідальність на банки:

“Ініціатива банків – ніщо інше, як упорядкування всіх процесів та підходів, які вже існують, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності. Сьогодні це і ухилення від сплати податків, що вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет. Це фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через “дроп-центри” росія оплачує підпали та вибухи в наших містах. Це загалом обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони країни”, – написав він на своїй Facebook-сторінці.

До чого готувати гаманці

Серед підписантів меморандуму: державні ПриватБанк та Ощадбанк, а також – Райффайзен Банк та Універсал Банк, а ще профільні банківські асоціації. Зазначається, що інші згодом (звісно ж, добровільно!) також можуть долучитись до цієї ініціативи.

Новації стосуються, в першу чергу, нових обмежень на грошові перекази. Проте при визначенні ліміту на операції банки будуть оцінювати ступінь ризикованості кожного клієнта.

Так, за результатами перевірки громадяни можуть отримати “високий”, “середній” чи “низький” ступінь ризику, і від цього залежатиме доля їхніх платіжних операцій.

В теорії, під категорію “ризикованих” мають підпадати особи, які проводять незвичайні або підозрілі транзакції, що не відповідають профілю заявленої професії, часто змінюють рахунки та банки, мають проблеми із документами та не можуть підтвердити джерела доходів, мають зв’язок з високоризиковими сферами: азартними іграми, криптовалютами, ломбардами тощо. В реальності – ми ж усі розуміємо, як робляться справи в Україні.

Так, для клієнтів “високого” рівня ризику ліміт буде встановлений в сумі до 50 тисяч гривень на місяць. У клієнтів “середнього” та “низького” рівня ризику ліміти змінюватимуться поетапно: з 1 лютого 2025 року – в сумі до 150 тисяч гривень на місяць, з 1 червня – до 100 тисяч гривень на місяць.

Важливий нюанс – якщо клієнт документально підтвердить легальне походження коштів, які він хоче переказати понад встановлений ліміт, обмеження до його операцій не застосовуватимуться. Здійснювати перекази він зможе в межах підтвердженого доходу.

Які документи можуть підтвердити легальний дохід? Згідно тексту меморандуму, це довідки ОК-5 та ОК-7, податкова декларація, зарплатна відомість або підтвердження зарахувань від державних органів. Також підійде підтвердження доходів членів родини відповідними документами. Так, вам не здалося: всіх українців, де-факто, планують зробити пожиттєвими ПЕПами. Конституція? Не чули.

Нацбанк та прихильні до його позиції експерти переконані – нововведення не зачепить українців, якщо їхні доходи, що перевищують нові ліміти, є легальними.

“Ліміти, які зазначені в меморандумі стосуються виключно клієнтів, які не надали документальне підтвердження своїх доходів, особливо визначених як “високоризикові”. По суті, не мають жодних документів! Останніх, за оцінками банків, не більше 1% від усієї клієнтської бази. Так, всього 1%, але саме вони активно задіяні в мережі “дропів” та є основою цього мільярдного “дроп”-трафіка”, – виправдовує сумнівні нововведення голова Нацбанку Пишний.

Його підтримує економіст Олег Пендзин.

“Ці обмеження не будуть стосуватися фізичних осіб, які можуть довести походження коштів, які вони перераховують. Тобто коли ви легально отримали велику суму у вигляді зарплати, з якої заплатили податки, або якщо продали об’єкт нерухомості, з якого також сплачені податки, або отримали на поточний рахунок певний обсяг коштів”, – зазначає фахівець.

Тобто, за цією логікою, лише люди, які звикли приймати на картку й, відповідно, витрачати великі суми коштів, не маючи легального джерела підтвердження доходів (не працевлаштовані офіційно, продають товари або послуги без ФОПу тощо) і виходять за межі зазначених лімітів, можуть зіткнутись з проблемами.

На думку Олега Пендзина, ліміти не зачеплять і волонтерів, адже є чітко визначений, погоджений з НБУ і банками, перелік волонтерських організацій, які збирають гроші для потреб ЗСУ.

Водночас, не усі люди, що час від часу збирають гроші на потреби української армії чи окремих знайомих бригад, мають юридично підтверджений статус волонтерів, і от саме на них може невдовзі чекати неприємний сюрприз.

Меморандум передбачає і обмеження кількості рахунків, які клієнт може відкрити в одному банку. Відтепер в одній фінустанові можна буде мати не більше трьох рахунків у одній валюті. Слід зазначити, що депозитні та кредитні, а також різноманітні рахунки державних програм (таких як “єВідновлення”, “Національний кешбек”) у цей перелік не входять.

Олег Пендзин пояснює, що після попередніх обмежень Нацбанку на переказ коштів реакцією злочинних кіл було відкриття великої кількості рахунків у різних банках задля уникнення ліміту у 150 тисяч гривень з одного рахунку.

“Зараз новий меморандум обмежить кількість відкритих карткових рахунків. А найголовнішим в цій ситуації буде обмін інформацією між цими найбільшими банками, які забезпечують левову частку переказів, аби не давати можливість злочинцям через відкриття великої кількості альтернативних рахунків обходити обмеження НБУ. Так що однозначно це крок до вдосконалення обмежень, які НБУ раніше запровадив”, – розповідає економіст.

Правда, експерти воліють при цьому не говорити, що це все схоже на епітафію банківській таємниці.

Сюрпризи для ФОПів

Банки передбачили також посилення контролю за діяльністю підприємців. Згідно документу, особлива увага буде до новостворених ФОП (до шести місяців) із сумою річного доходу згідно з 1 групою оподаткування.

Такі клієнти відповідатимуть ступеню високого ризику, і для них запроваджують поглиблене вивчення їх бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин, зокрема і посилений моніторинг операцій за рахунком.

Що стосується ФОП 2 та 3 груп, для них відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

Особлива увага та вжиття відповідних заходів передбачено для ФОПів у випадках, коли:

–           спостерігається різке збільшення операцій за рахунком ФОП від різних контрагентів;

–           залишок за рахунком ФОП складає “0” станом на початок та на кінець дня;

–           спостерігається нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб у день у два рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;

–           спостерігається дроблення переказів від або на одного контрагента впродовж місяця.

Також банки намагатимуться визначати групи пов’язаних компаній, тобто зв’язок ФОПів з іншою юридичною особою. Критеріями цього можуть бути, наприклад, спільна адреса юридичної особи та ФОП, спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту), наявність спільних власників, представників, бухгалтерів  тощо, а також використання одного платіжного термінала кількома суб’єктами господарювання. Схоже, що банки перетворюються на економічних шпигунів? Вам не здається.

Як пояснюють фінустанови, таким чином нібито можна визначити “дроблення” операцій однієї великої компанії на декілька ФОПів задля ухилення від сплати податків у належних обсягах. Так відкривається декілька ФОП на спрощеній системі оподаткування, і операції в рамках, наприклад, одного великого магазину чи мережі проводяться по різних ФОП.

Проте це, в теорії, ще не означає вжиття якихось заходів впливу на таких підприємців одразу, а лише сприятиме в майбутньому обміну інформацією між банками та профільними державними установами (Державною службою фінансового моніторингу, податковою службою) для розробки відповідних заходів.

Суперечливе сприйняття

Більшість експертів вважають, що пересічні українці поки що не відчують на собі банківських новацій.

“Зазвичай у громадян навряд чи є щомісяця перерахунки у 100-150 тисяч гривень з картки. Ми отримуємо в загальному меншу зарплату, і загальний обсяг перерахунків є меншим за ту цифру. Тому для окремої категорії ділків це буде достатньо серйозним ударом”, – вважає Олег Пендзин.

Проте не усі фахівці розділяють цей оптимізм, вбачаючи у нових обмеженнях і певні ризики.

“Звичайно, це неприємна банківська бюрократія. І нема ще консенсусу, як контролювати ці банківські перекази. Очевидно, що це штовхає людей в готівку і в криптовалюту. А ось готівка і криптовалюта абсолютно не корисні українській економіці”, – зауважує економіст Олександр Савченко.

У свою чергу, економіст Володимир Компанієць сприймає дану ініціативу банків із ще більшими сумнівами.

“Банки замість закриття дірок в своїх бізнес-процесах, які дозволяють ганяти брудні гроші через картки “дропів”, вирішили вдарити по всіх клієнтах. Ефективність дій буде аналогічна забиттю цвяхів айфоном останньої моделі – забити цвях можна, але…”, – зазначає фахівець на своїй сторінці у Facebook.

Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський також досі не певен, чи зможе дана ініціатива реально вирішити наявну проблему з “дропами”.

“Все ж таки банки (якщо вірити, що це банки – УНІАН) бачать певні проблеми в тому, як використовують їхні онлайн-послуги, в тому числі для нелегальних операцій, пов’язаних з обігом, наприклад, криптовалют, з гральним бізнесом, з торгівлею підакцизними товарами, незаконною підприємницькою діяльністю. Тому вони вийшли з такою ініціативою. Чи вирішить це серйозно проблему – питання залишається відкритим”, – каже фахівець.

Будь-які обмеження на використання громадянами власних коштів не є коректними. Втім, Несходовський розділяє думку про те, що більшості українців зазначені ліміти не торкнуться, адже обмеження у 50 тисяч гривень стосується ризикових клієнтів банків.

“Для інших сума набагато більша, а для тих, хто може підтвердити свої доходи відповідними довідками про зарплату чи інші доходи, які перевищують зазначений ліміт, обмеження можуть не застосовуватися. Тому в цілому підхід є не то, щоб правильним – тому що я виступаю проти будь-яких обмежень розпоряджатися своїми коштами, – але він не є критичним”, – зазначає експерт.

Разом з тим, він погоджується, що через введені обмеження із незручностями можуть зіштовхнутися волонтери, яким необхідно буде підтвердити свій статус, а особливо – особи, що ухиляються від слати податків.

“Це все ж таки найбільше зачепить тих, хто здійснює незаконну підприємницьку діяльність. Тобто той, хто має ФОП чи не має взагалі – реалізовує товари чи надає послуги через соціальні мережі і кошти отримує безпосередньо на свою картку. От для таких клієнтів можуть виникнути серйозні проблеми у здійсненні розрахунків”, – каже фахівець.

Ілля Несходовський бачить і певний позитивний аспект, який може принести запровадження положень меморандуму. Він стосується можливості одноразового підтвердження власних доходів, що дозволить в подальшому проводити транзакції на більші за ліміт суми без постійних перевірок походження коштів. Адже зараз вже діє щомісячний ліміт у 150 тисяч гривень на карткові перекази, і клієнти мають підтверджувати кожну операцію, яка виходить за ці рамки.

“У випадку, якщо це дозволить при підтвердженні доходів у подальшому не застосовувати до людини обмеження фінансового моніторингу – адже вже були надані відповідні документи, які підтверджують доходи, що дозволяють здійснювати відповідні транзакції – то це плюс”, – каже фахівець.

Несходовський пояснює, що зараз процес проходить наступним чином: спочатку банк зупиняє операцію, потім звертається за підтверджуючими документами, розглядає їх і лише потім розблоковує рахунок.

“Тепер, при подачі документів, я сподіваюся, що наступним кроком буде абсолютно безперешкодне здійснення відповідних операцій. Тобто контроль і обмеження пересуваються з моменту “після” здійснення операції до моменту “до””, – зазначає він.

…Останнім часом “вільний народ вільної країни” все частіше стикається з нововведеннями, які передбачають нові і нові обмеження його свободи. Очевидно, що “Великий Брат” став вдаватись до більш підступних, у російському стилі, методів: переконуючи суспільство, що чергове “покращення” – це ініціатива не держави, а “ринку”.

В конкретному прикладі викликає обґрунтовані сумніви питання, чи будуть нові ліміти ефективними у боротьбі з незаконними операціями, чи такий підхід лише посилить негативні тенденції у економіці, підштовхуючи українців повертатися до готівки.

…У “цифровій державі” кеш, схоже, вам точно не завадить.