Тим громадянам, які продають щось через інтернет-платформи, уже почали надходити від Податкової служби повідомлення з вимогою з’явитися для надання пояснень, складання й підписання протоколу про адміністративне правопорушення, що полягає в недотриманні порядку господарської діяльності під час операцій з прийому коштів за допомогою інтернет-сервісів, зокрема ТОВ «Nova Pay». Дехто з одержувачів таких «листів щастя» справді веде незареєстровану підприємницьку діяльність, але трапляються й ті, хто всього лише продав старі речі на суму 200 грн. Це вже спричинило резонанс у соцмережах і неоднозначні оцінки представників влади. Показово, що законопроєкт про оподаткування доходів від продажів через інтернет-сервіси у Раді ще не розглядали, тож виникло запитання, на підставі чого податківці одержали дані й надсилають повідомлення.
Дійшло до того, що ситуацією скористалися шахраї: нібито від імені податкової вони розсилають електронні листи з вимогою з’явитися до податкової. Насправді ці листи містять PDF-файли, після відкриття яких на комп’ютер потрапляє вірусне програмне забезпечення, і зловмисники отримують віддалений доступ до заражених пристроїв, пояснив голова служби Руслан Кравченко.
«ДПС не має стосунку до такої розсилки! Усі офіційні адреси електронної пошти ДПС повинні містити доменне ім’я “tax gov ua” після символу “@”», — наголошують податківці й наполегливо радять не відкривати підозрілі повідомлення та звертатися з питаннями безпосередньо до ДПС.
Крім того, повторімо, поширюється інформація, що подібні «листи щастя» отримують навіть ті, хто здійснив через інтернет-майданчик лише дві продажі особистих речей на загальну суму 200 грн, отриманих через платіжну систему «Nova Pay». Спалахнув скандал, і цю інформацію поспішили оголосити популярним нині «фейком».
Та невдовзі їхню справжність підтвердив голова податкового комітету Данило Гетманцев. Він опублікував копію повістки, якою людину викликають до податкової через отримання 200 грн через систему «Nova Pay».
«Прийшов “лист щастя” фізособі з’явитися до податкової щодо системної незаконної діяльності: зробили виписку з реєстру, а фактично лише два платежі на місяць по 100 грн від “Nova Pay” — і все… За 200 гривень — системна діяльність?» — обурюється повідомлення, яке оприлюднив нардеп.
Гетманцев вважає, що це відповідальність окремих інспекторів, а не керівництва податкової.
«Замість того щоб виявити справді незареєстрований бізнес і розібратися з ним, ви суцільно розсилаєте “листи щастя” всім без винятку?» — дивується глава комітету.
У сухому підсумку маємо ситуацію, коли влада створює умови для свавілля, а потім окремі її представники, зокрема нардеп Гетманцев, гнівно таврують «поганих опричників» на місцях, які перекрутили «геніальне рішення» вищих інстанцій навіть до набуття ними законної сили.
У публікації «Вивернуть кишені кожному: чиновники вигадали українцям “податок на бідність”» ішлося про те, що 29 квітня Кабмін схвалив законопроєкт про оподаткування товарів з OLX, Prom, Rozetka та інших маркетплейсів, тобто інтернет-майданчиків, через які юридичні й фізичні особи можуть продавати як товари, так і особисті речі. У подробиці цього проєкту й наслідки його ухвалення заглиблюватися не будемо: вони детально розглянуті в згаданій публікації, а також у ранньому матеріалі «Податок на діряві штани та кінець банківської таємниці».
До речі, у мережі подейкують, що депутати за цей законопроєкт не голосуватимуть.
Проте для роботи з інтернет-платформами, як виявляється, податківцям він не надто потрібен.
Повернімося до сформульованого вище запитання: законопроєкт, повторімо, ще навіть не розглядали у Раді, однак Податкова служба вже отримала доступ до платежів через інтернет-платформи, вимагає сплатити податки та погрожує адміністративною відповідальністю зі штрафами, що можуть сягати чималих сум.
Заздалегідь зазначимо: податківці отримали доступ не до всього масиву таких транзакцій, проте тисячі фізичних осіб уже одержали «листи щастя».
У ЗМІ повідомляють, що на початку травня ДПС розіслала листи приблизно трьом тисячам громадян з вимогою завітати до інспекторів для надання пояснень. Таких осіб підозрюють у веденні підприємницької діяльності без відповідної реєстрації та сплати податків. Це стосується громадян, які приймали грошові перекази від платіжної системи «Нової пошти» Nova Pay, а також клієнтів інших служб доставки та інтернет-магазинів, зокрема «Укрпошти» й «Розетки».
У цих листах, повторімо, фіскали закликають громадян звернутися до податкової для надання пояснень і складання протоколу про адміністративне правопорушення за «здійснення систематичної підприємницької діяльності» без реєстрації та сплати податків.
Відповідь на запитання, звідки у податківців дані про грошові перекази, криється у змінах до форми касового чека, який покупцям видають платіжні системи. З березня останні зобов’язані вказувати дані про одержувачів коштів. Далі такі чеки реєструються в ДПС, і відомості про продавців товарів потрапляють до податківців.
Потім податкова звіряє інформацію про одержувачів коштів із даними з реєстрів і, якщо продавець не зареєстрований як ФОП, надсилає йому «лист щастя».
При цьому банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати речі й просити покупця оплачувати їх банківським переказом, а не післяплатою, то дані про таку транзакцію й надалі залишатимуться прихованими від ДПС.
Щоправда, скористатися цією можливістю зможуть не всі, адже в Україні діють обмеження на обсяги переказів — 100 тис. грн на місяць.
Отже, першим і найголовнішим наразі джерелом надходження інформації про продажі для податківців є нова база ДПС під назвою «Система обліку даних РРО» (СУД РРО), запущена з березня 2025 року. До неї, повторімо, надходять усі дані з чеків, вибиваних у різних видах кас — від звичайних паперових до електронних, що проходять через ПРРО (програмні РРО) й надсилаються людям на електронну пошту, у месенджери, мобільні застосунки тощо.
Другим джерелом даних є обмін інформацією за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standard), який фактично запрацював із осені 2024 року. Він дає змогу фіскалам дізнатися про заробітки громадян України за кордоном, їхні закордонні рахунки й активи. Так, наприклад, стало відомо про доходи на скандальному британському сайті OnlyFans, після чого Податкова служба вимагала сплатити з них податки.
Третім джерелом інформації про доходи є податкові перевірки українських маркетплейсів/сервісів або їхня співпраця з Податковою службою. Йдеться про такі платформи, як OLX, Rozetka, Prom, «Нова пошта», Uklon, Bolt тощо. Не сумнівайтеся, що вони співпрацюватимуть, адже сваритися з податковою — не в їхніх інтересах.
У податковій службі повідомляють, що опрацювали дані про одержувачів коштів через платіжні системи лише за перші три тижні березня 2025 року. За цей час українці здійснили 97,5 тисячі грошових переказів на суму 162,7 млн грн. Кошти від служб доставки отримали понад 3 тисячі осіб, із яких лише 212 зареєстровані як ФОП.
За даними податкової, у середньому одна людина за три тижні березня отримала 32-33 перекази на понад 54 тис. грн — з урахуванням тих 212 ФОП, які продавали товари на законних підставах. Скільки переказів і на які суми отримали фізособи, що не зареєстровані підприємцями, Податкова служба не озвучила.
У ДПС пояснюють, що законна господарська діяльність можлива лише за умови державної реєстрації та оподаткування отриманих доходів, а щодо осіб, які здійснювали приховану систематичну підприємницьку діяльність, буде складено адміністративні протоколи за порушення законодавства.
Протоколи, про які йдеться, стосуються потенційного порушення ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення — підприємницька діяльність без державної реєстрації. Санкція статті передбачає штраф 17–34 тис. грн. Якщо таке порушення вчинити двічі протягом року або за доходу понад 17 тис. грн, розмір штрафу зросте до 34–85 тис. грн.
Юристи радять не ігнорувати повідомлення від податкової, хоча формально ці листи мають рекомендаційний характер. Якщо одержувач коштів не надасть письмового пояснення, ДПС складе адміністративний протокол, і суд може стати на бік податкової. У разі програшу в суді та передання справи до виконавчої служби сума штрафу подвоїться.
Штрафу можна уникнути, якщо надати Податковій службі письмове пояснення, у якому стверджується, що продаж не був підприємницькою діяльністю, не був системним і не мав на меті одержання прибутку.
Далі все залежить від рішення податкової. Якщо продається, скажімо, уживаний дитячий візок за 600 грн, а куплений він був за тисячу, то це явно не підприємницька діяльність і для неї реєстрація ФОП не потрібна.
Щоправда, виникає питання: як довести, скільки саме коштував візок, куплений давно, та чи зберігся чек, тим більше, що його теж могли придбати «з рук»?
Та найголовніше, що навіть у такому разі, як стверджують, отриманий дохід усе одно доведеться задекларувати й сплатити з нього 18 % податку на доходи фізичних осіб та 5 % військового збору.
Інакше кажучи, з виручених за старий візок 600 грн доведеться віддати до бюджету 138 грн, що саме по собі виглядає абсурдом.
У своїх роз’ясненнях податкові органи запевняють, що розрізняють два поняття:
– несистемний продаж особистих уживаних речей — для цього необов’язково відкривати ФОП, складати звітність і платити податки;
– підприємницька діяльність у сфері торгівлі загалом та в інтернет-торгівлі зокрема; у такому разі людина зобов’язана зареєструвати ФОП, видавати чеки (паперові чи електронні) через РРО або ПРРО, подавати звітність і сплачувати податки за обраною групою (наприклад, за 3-ю групою це 6 % — 5 % єдиного податку + 1 % військового збору), причому зареєструвати ФОП слід, щоб ДПС не нарахувала податки за базовою ставкою для фізосіб (18 % ПДФО + 5 % військового збору) й не наклала штрафи.
Отже, без реєстрації ФОП і податкової звітності в інтернеті можна несистемно продавати лише особисте майно, уживане (б/в), але при продажу нових речей або наданні платних послуг потрібно реєструватися підприємцем.
Та тут є особливість, на яку вже звернули увагу багато хто: податківці намагаються майже все віднести до «системних продажів» в інтернеті й почати масово штрафувати людей, бо в чинному законодавстві точна кількість таких (системних) продажів не зазначена, а будь-яка нечіткість формулювань породжує прагнення звузити права й накласти додаткові обов’язки.
Унаслідок цього податківці досить вільно тлумачать поняття «системності», а скарги українців із різних областей про те, що ДПС викликає їх давати пояснення за пару продажів на OLX на 200 грн, свідчать про широкомасштабний характер проблеми.
Юристи радять у таких випадках зазначати в поясненнях для податкової, що продажі в інтернеті не були системними. Найкраще, якщо можна довести, що речі були у вжитку. Але якщо це нові й, тим більше, однотипні речі, довести щось буде майже неможливо. Звернення до суду — справа довга й дорога, а позитивний для продавця результат зовсім не гарантований.
Саме тому, як зазначено вище, Податковій службі наразі не бракує ухвалення згаданого законопроєкту Кабміну про автоматичний обмін податковою інформацією з онлайн-платформами. Втім, він спростив би збирання відомостей.
Але й тепер, завдяки базі фіскальних чеків (СУД РРО) та своїм перевіркам маркетплейсів, податківці можуть бачити одержувачів грошей за товари, продані в інтернеті.
Найінформативнішим для податкової вважається чек при оформленні оплати післяплатою (отримання на пошті під час отримання/огляду товару), а також у форматі так званої безпечної оплати: у цьому разі передоплату за товар отримує маркетплейс, який передає її продавцю після одержання покупцем товару (якщо той не відмовляється від покупки), себто своєрідний банківський акредитив. Споживачі вдаються до цього, коли не певні, що отримають товар у належній комплектації й потрібної якості, підстраховуючись на всяк випадок.
У такому разі в чеку, окрім суми оплати, також зазначаються імена й податкові коди відправників і одержувачів товару, за якими податківці можуть ідентифікувати продавця. Коли таких чеків накопичується багато, Податкова служба проводить індивідуальні перевірки.
Втім, надмірна старанність податківців викликала далеко не лише позитивну реакцію у владі, насамперед серед народних депутатів.
Вище йшлося про реальний випадок, коли одна особа за продаж уживаного товару на суму 200 грн отримала сповіщення з податкової з пропозицією з’явитися для надання пояснень і складання протоколу про адміністративне правопорушення з подальшою сплатою штрафу, не кажучи вже про необхідність сплатити 23 % сумарного податку з тих 200 грн.
Цей цілком абсурдний випадок викликав шляхетне обурення навіть у «самого» Гетманцева.
Крім того, за даними податкової, нею були надіслані листи особам, які за неповний березень отримали менш ніж 1 тис. грн переказів. Таких виявилося шість осіб. Одержувачів коштів через платіжні системи від 1 тис. грн до 10 тис. грн було 702.
Це обурило народних депутатів. Вони припустили, що на розсилання листів і розслідування порушень податківці витрачають більше державних коштів, ніж приносять бюджету у вигляді додаткових податкових надходжень.
«Яку системну підприємницьку діяльність веде людина, яка за три тижні наторгувала менше ніж 250 доларів? Скільки вона заробила — 1-1,5 тисячі гривень? Ви на зарплату інспектора й папір більше витратите, ніж отримаєте податків», — заявив заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк, тобто заступник згаданого Гетманцева.
Сам голова податкового комітету Данило Гетманцев, попри свою відому репутацію, висловився щодо таких випадків на адресу податківців досить різко:
«Безперечно, підприємницька діяльність без реєстрації та сплати податків — зло, яке треба викорінювати. Переконаний, саме таке завдання ви й отримуєте. Але замість того, щоб виявити справді незареєстрований бізнес і розібратися з ним, ви суцільно розсилаєте “листи щастя” всім без винятку? За 200 грн? Серйозно? Ви порахували, скільки державі коштує таке ваше адміністрування?»
Та й тут є нюанс. Формально дотримуючись букви закону, Податкова служба відстежує не лише суму отриманих доходів, а й сам факт систематичного продажу особами, які не зареєстровані підприємцями. Останнє означає ведення незареєстрованої підприємницької діяльності, що саме по собі є адміністративним правопорушенням і підлягає штрафуванню, навіть якщо сума виручки не дотягує й до ціни коробки сірників.
При цьому суми штрафів можуть значно перевищувати можливі донараховані податкові платежі з доходу.
Це ще одна прогалина в законодавстві, де відсутній певний мінімум, до якого продажі не оподатковуються й не потребують реєстрації як суб’єкта господарювання.
І це той випадок, коли відсутність закону — дуже погано, адже немає чітких визначень і меж, що дає змогу податківцям вільно трактувати банальний продаж уживаного дитячого візка як «системний бізнес», що потребує реєстрації та оподаткування.