Європейський екологічний податок СВАМ у 2026 році коштуватиме українським виробникам мільйони, якщо не буде проведено швидких змін.
Але Україна має шанс відтермінувати його введення, якщо вдасться до нагальних заходів. Про це йдеться у статті Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine».
«В той час, як ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, скільки б часу це не тривало, він також наполегливо просуває новий закон, який у нинішньому вигляді може виснажити понівечену війною українську економіку. Йдеться про податок, який ЄС планує запровадити на цілу низку продукції вуглецевоємного імпорту, зокрема на залізо та сталь», – вказує видання.
Відколи почалося повномасштабне вторгнення Росії, Україна, яка і так залежала від експорту до ЄС, стала ще більш прив’язана до постачань своєї продукції в Європу, оскільки чорноморські торговельні шляхи були закриті через військову небезпеку. В результаті Україна зазнає серйозного економічного удару у 2026 році, коли CBAM почне діяти, акцентує журналіст: країна може втратити $1,4 млрд.
«Проте, у законі про СВАМ є пункт про форс-мажорні обставини – або стихійне лихо – для виняткових обставин, і війна та військові дії підпадають під цю категорію. Але Брюссель не дав чітких сигналів, що запропонує Києву виключення з під дії механізму», – наголошує Politico.
Якби податок на викиди вуглецю в ЄС набув чинності сьогодні, кажуть опитані виданням експерти, це призвело б до падіння експорту у межах 1,4 млн тонн чавуну, що еквівалентно втратам у розмірі $600 млн. Експорт напівфабрикатів також впав би на 1,3 млн тонн, що в сумі склало б $640 млн недоотриманого доходу.
«Україна буде поставлена на коліна», – попередив Йожеф Ксапо, директор з технологій та стратегії «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшого металургійного заводу країни.
«ЄС, звісно, не зацікавлений у знищенні української економіки, зовсім навпаки. Частково через це норми щодо СВАМ містять положення про форс-мажорні обставини, яке дозволяє ЄС робити винятки. Мохаммед Шахім, євродепутат від Нідерландів, що очолює роботу профільного комітету парламенту, сказав, що учасники переговорів вважають це формулювання «українським кейсом», – вказує видання.
Однак Європарламент не може ухвалити цю норму самостійно – цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Поки що вона цього не зробила, хоча ще має час, адже механізм почне діяти лише у 2026 році. Водночас, потрібно пам’ятати, що такі кроки не відбуваються за одну ніч. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Інтеграція законів ЄС у національне законодавство – це довгий процес, а війна ще більше ускладнює ситуацію.
«Сагатом Саха, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, здивований, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як нагальна проблема. Він попереджає: з наближенням виборів у ЄС це питання може бути відкладено на місяці, оскільки основні інституції ЄС змінять персонал і законодавців», – попереджає Politico.
Подорожуючи, варто бути пильними щодо своїх грошей і документів, адже в деяких містах світу ризик…
Вченому вдалось виявити сліди давньої глобальної цивілізації, яка нібито існувала задовго до відомих історичних епох і залишила по всьому…
Деякі українці продають на OLX домашніх тварин, зокрема кошенят. Станом на початок лютого 2026 року…
Астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 м, який вчені вважали потенційно небезпечним для Землі, тепер, як…
В Україні для військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку, законодавством передбачені певні обмеження прав. Водночас…
Аналітик аграрного бізнесу пояснив, чому знеструмлення змусять українців платити більше за крупи. Попри те, що крупи…