Ремонтний майданчик під егідою «Стан Комплект» з’явився в першій половині 2022 року як реакція на необхідність рятувати національну промисловість в умовах навали агресора.
«В Україні за останні десятиліття сформувався негативний тренд – скорочення виробництва промислового обладнання. А з початком активної фази війни небагаточисленні виробничі та ремонтні майданчики, які ще залишалися в країні, зазнали нищівного удару, – зазначив співзасновник компанії «Стан Комплект» Степан Бірюков, – Тільки в одному Краматорську, який опинився у 40-ка кілометровій зоні біля лінії фронту, агресор винищив практично всі цивільні підприємства. Зокрема, зруйновані були Новокраматорський машинобудівний завод – відомий у світі виробник обладнання для гірничо-металургійної промисловості та Краматорський завод важкого верстатобудування. Були понищені ворогом і всі ремонтні можливості регіону.
Тому стала очевидною жорстка потреба у новій ремонтній базі. Проаналізувавши свої ресурси, можливості та потенціал, «Стан Комплект» прийняв на себе цю задачу. В найкоротші строки в одному з райцентрів центральної частини України було запущено масштабний ремонтний майданчик для лагодження устаткування цивільного призначення», – розповів Степан Бірюков.
«На даному етапі на рембазі в ремонті – обладнання з центральної, південної та східної частин України, – СЕО «Стан Комплект» Володимир Мещеряков. – Йдеться про токарну, фрезерувальну групи і пневмо-гідравлічні преси».
Подробиці про повсякденну роботу реммайданчика розповів його очільник Віталій Ахтямов:
«Наразі, за підтримки «Стан Комплект» виконується кілька замовлень від «Укрзалізниці». Зокрема, один з верстатів призначений для виготовлення колісних пар для залізничних вагонів. Це специфічний колесотокарний верстат. Наскільки я знаю, у «Укрзалізниці» їх всього два. Ми його забрали, зробили капітальний ремонт і вже встановили. Зараз на етапі наладки та запуску у роботу. Якщо буде запит від «Укрзалізниці», тепер можна відремонтувати парний, без втрати спроможності цієї надважливої для країни залізничної системи сполучень».
«У багатьох важливих для існування країни промислових галузей є вузькопрофільні верстати, без яких функціонування підприємств неможливе,– підкреслив СЕО «Стан Комплект» Володимир Мещеряков. – Якщо вузькопрофільний станок зламався, все підприємство може перестати працювати. Щоб запобігати такій ситуації було створено ремонтні можливості для такого обладнання, задіяного, наприклад, у залізничному сполученні або нафтопромисловості».
«Не секрет, що український залізничний рухомий склад останні роки був зношений чи не на 90%. Залізничники – великі молодці, що за таких умов, на такому спрацьованому обладнанні примудрялися звершувати героїчні евакуації та перевозки. Полегшити їм піклування про залізничне обладнання – це не просто наш професійний, а громадянський обов’язок», – підкреслив Степан Бірюков.
«Фрезерувальні верстати (того типу, який зараз у нас в ремонті), закривають питання з власного виготовлення комплектуючих, запчастин для рухомого складу залізничного транспорту, – пояснив Віталій Ахтямов. – Та й взагалі, всі деталі з металів, які застосовуються у промисловості, які треба виточити, висвердлити, робляться саме на таких станках, які ми ремонтуємо.
Залізничний комплекс – це не лише вагони, також – це ряд об’єктів енергетики, які потребують відновлення, тому наші станки можуть використовуватися для виготовлення комплектуючих та запасних частин і для енергозабезпечення «Укрзалізниці».
«Найбільша наша цінність – фахівці з золотими руками і з такими ж головами. Тому що без таких якостей відновлювати надскладне, спрацьоване, унікальне обладнання – неможливо. Кістяк фахового колективу ремонтників – хлопці з Донбасу, які мають по два десятиліття досвіду аналогічної роботи у Краматорську», – сказав Степан Бірюков.
«Більше 90% верстатів, які нам доводиться ремонтувати – це обладнання орієнтовно 1965-70 років випуску, – констатує Владимир Мещеряков. – У більшості українських виробництв саме токарне (фрезерувальне та аналогічне) обладнання – пострадянська спадщина. Можливо, європейці скажуть, що його час вичерпався. Але фахівці «Стан Комплект» доводять: відновимо і працюватиме ще справно багато циклів».
«На такі «раритети» далеко не всі комплектуючі існують, тому ми і виготовляємо їх самотужки, інколи – в єдиному екземплярі, – деталізує очільник реммайданчика. – Наші висококваліфіковані токарі та фрезерувальники спроможні ювелірно виготовляти деталі будь-якої складності. В усякому разі у нас ще жодного разу не було ситуації, щоб деталь виявилася занадто складною для наших фахівців. З практики роблю висновок: ми можемо виготовити все, що виробляється з металу!
Закупити новий верстат для певних спеціалізованих задач – достатньо дорого для багатьох підприємств було ще і до війни. А нині – всі стараються відремонтувати, і є варіанти коли тільки ми можемо витягти станок, який здається таким, що не підлягає ремонту. Ми здатні виробляти найскладніші частини станка, привести його в максимально працездатний стан відповідно до паспортних даних верстата» – сказав Віталій Ахтямов.
«Навіть складно порахувати скільки тисяч варіантів верстатів досі працюють в Україні. Доводиться ремонтувати найрізноманітніші модифікації: стикалися і зі станками, виробленими ще у радянській Грузії чи Болгарії, Румунії тощо. У кожного своя специфіка.
У зв’язку з тим, що чимало підприємств не мають коштів закупити нове обладнання (яке на даний момент в більшості є імпортним), наша здатність відновлювати старий «парк» затребувана опція на ринку, – константував СЕО «Стан Комплект» Владимир Мещеряков. – Перевага нашого підприємства, у тому, що крім ремонту та відновлення, ми можемо на запит замовника провести модернізацію верстата».
Очільник ремонтного майданчика деталізує:
«Наприклад, зараз у нас в роботі – достатньо старий токарно-карусельний верстат румунського виробництва від «Укрзалізниці». Ми не лише зробили капітальний ремонт із заміною зношених вузлів та агрегатів. Замовник запросив нас провести його модернізацію: перевести з аналогового управління в електронне. Для точності робіт електронне «око» значно краще. Ми перевели на електронне управління, а старі вузли та агрегати, які були масивними, демонтували й замінили на більш компактні та ефективніші.
Якщо детально розповідати про алгоритм роботи, то спочатку об’єкт ремонту тестується. У випадку великого устаткування (а нині для прикладу, у нас в роботі є верстат на 30 тонн) – тестуємо прямо у замовника. Демонтуємо і забираємо тільки ті вузли, які потребують ремонту. Або, в залежності від стану, на реммайданчик можемо забрати весь об’єкт. Можемо проектною групою виїхати на місце замовника, демонтувати ті вузли та агрегати, які потребують ремонту. Частково ремонт можемо провести на самому підприємстві, не демонтуючи обладнання. Це залежить від конкретної проблеми.
Зустрічаючи новий верстат, ми вивчаємо документацію, дефектуємо і на основі цього – розробляємо стратегію ремонту. Після перезбірки станок вимагає відповідного налаштування безпосередньо на виробництві. Відбувається наладка вузлів та агрегатів, щоб вони давали достатню точність для механічної обробки заготовки. Останній етап можна порівняти з настройкою роялю», – детально пояснює очільник ремонтного напрямку.
«Стан Комплект» постійно нарощує рівень кваліфікації колективу. Після перемоги складні часи для української промисловості не закінчаться. Отже, ремонтувати обладнання будуть частіше, ніж купувати нове. Ми готові задовольняти будь-які запити українських виробників. Зокрема, будемо розширювати наші ремонтні можливості та потенціал модернізації», – зазначив СЕО Владимир Мещеряков.
Бунт у ТЦК намагався підняти в минулому засуджений громадянин — це провокація, яка матиме наслідки.…
Прикордонний пункт пропуску Медика-Шегині буде закрито для вантажівок із завтрашнього дня з 9:00, оскільки польські…
Американський мільярдер Стівен Лінч, який має бізнес у Росії, звернувся до уряду США з проханням дозволити…
Голова "Братства" Дмитро Корчинський заявив, що його хочуть вбити. Про це він сказав у відеозверненні.…
У 117 бригаді після скандалу та публічних скарг бійців зняли керівництво 155 батальйону. З квітня…
Колишній міністр економіки України, президент Київської школи економіки (КШЕ) Тимофій Милованов заявив, що журналістка Яніна Соколова нібито…