Українці, які працювали за кордоном, отримали можливість зараховувати цей досвід для призначення пенсії в Україні, навіть якщо з відповідною країною не укладено пенсійну угоду.
Нові правила, що запрацювали після понад річної затримки, покликані допомогти багатьом громадянам виконати вимоги щодо страхового стажу. Проте процедура вимагає ретельної підготовки документів та знання юридичних нюансів.
Детальний аналіз нових норм надав незалежний пенсійний експерт Сергій Коробкін.
Що змінилося?
Основна зміна полягає в тому, що періоди роботи за кордоном тепер можуть підсумовуватися з українським стажем для визначення права на пенсію. Відповідний закон №3674 був ухвалений ще у квітні 2024 року, але механізм його реалізації уряд затвердив лише 16 травня 2025 року Постановою №562.
Як пояснює Сергій Коробкін, це нововведення є критично важливим для багатьох українців.
«До прикладу, людина пропрацювала в Україні 25 років і ще 7 років за кордоном. А для призначення пенсії у віці 60 років, станом на 2025 рік, потрібно мати вже 32 роки страхового стажу. Якщо додати 7 років за межами України до українського стажу, то людина отримає право на вчасне призначення пенсії в 60 років», — зазначає експерт.
Водночас він наголошує на ключовому обмеженні: «Страховий стаж, набутий за межами України, враховується тільки для визначення права на пенсію. Він ніяк не впливатиме на розмір пенсії». Для розрахунку суми виплат братимуться до уваги лише періоди роботи в Україні, за які сплачувалися внески до Пенсійного фонду України (ПФУ).
Які документи потрібні та як їх отримати?
Для зарахування закордонного стажу необхідно надати до ПФУ офіційний документ з країни працевлаштування, який підтверджує періоди роботи та сплату соціальних внесків. Форми таких документів у кожній країні різні. Наприклад, у Німеччині це буде довідка від Німецького фонду пенсійного страхування (Deutsche Rentenversicherung), а в Італії — від Національного інституту соціального забезпечення (Istituto Nazionale della Previdenza Sociale).
Існує два основні шляхи отримання цих документів:
- Самостійно звернутися до відповідного пенсійного органу іноземної держави.
- Подати заяву до сервісного центру ПФУ в Україні. У цьому випадку український Пенсійний фонд надішле офіційний запит через Міністерство закордонних справ.
Сергій Коробкін радить розпочинати цей процес заздалегідь — щонайменше за пів року, а краще за рік до звернення за пенсією, оскільки міжнародний документообіг може бути тривалим.
Легалізація документів: від апостилю до консульства
Отримані за кордоном документи мають бути легалізовані, щоб набути юридичної сили в Україні. Процедура залежить від міжнародних угод між Україною та країною, де ви працювали.
- Спрощена процедура. Якщо між країнами діє договір про правову допомогу, достатньо нотаріально засвідченого перекладу документа українською мовою.
- Апостиль. Для країн-учасниць Гаазької конвенції 1961 року на документі має бути проставлений спеціальний штамп — апостиль. Його ставлять уповноважені органи країни видачі (наприклад, міністерство юстиції або МЗС). Після цього документ також перекладається та нотаріально засвідчується в Україні.
- Консульська легалізація. Це найскладніший шлях, який застосовується, якщо з країною немає відповідних угод. Процес включає кілька етапів:
- Засвідчення документа в компетентному органі іноземної держави (наприклад, МЗС).
- Легалізація документа в консульстві або посольстві України в цій країні.
- Нотаріальний переклад українською мовою (можна зробити як у консульстві, так і в Україні в акредитованого перекладача).
Лише після проходження всіх етапів легалізації документи можна подавати до Пенсійного фонду для зарахування стажу. Експерти зазначають, що ПФУ, зі свого боку, ще має доопрацювати внутрішні процедури для реалізації нових норм, тому українцям варто готуватися до можливих затримок та ретельно перевіряти всі вимоги.
