Влада візьметься за секонд-хенд: українці можуть забути про дешевий одяг

Схоже, що українська влада вирішила взятися за секонд-хенд. Сірі схеми, якими користуються постачальники вживаних речей, перекриють. Усіх змусять платити податки і митні збори. Звісно, це призведе або до значного подорожчання таких товарів, або до повного припинення постачання вживаних речей. Отож, дешевого одягу, ймовірно, більше не буде.

Про те, що влада має намір навести порядок у сфері поставок вживаних речей, натякнув у своєму Telegram-каналі голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Для багатьох українців магазини із вживаним одягом стали основним, а для декого і єдиним джерелом поновлення свого гардеробу. Речі там значно дешевші за ті, що продають у бутіках. А ті, хто ретельно відстежує графіки поновлення товару у точках продажу секонд-хенду, мають шанс купити майже нову брендову річ за дуже прийнятною ціною.

Водночас покупці вживаних речей мимоволі заохочують недобросовісних ділків. Адже царина секонд-хенду – це велетенський простір для приховування податків і відвертого грабунку держави.

Данило Гетманцев назвав способи зловживань, до яких вдаються постачальники і продавці секонд-хенду.

Фіктивні договори та необлікована готівка

Одна зі схем, яку широко використовують ділки, що торгують вживаними речами – фіктивні договори, в яких занижується вартість імпортованого товару.

“Так ТОВ “Е-А” завезло в квітні сумки за ціною, що в 11,3 рази менша за митну вартість, а одяг в 4,2 рази менше. Зайве уточнювати, що податкове навантаження компанії складає 0%”, – навів приклад нардеп.

Згодом такі товари продаються на нашому внутрішньому ринку за готівкові кошти. Звісно, що з операцій продажу не сплачується ПДВ, що дає імпортеру значно вигідніші позиції, ніж тим, хто працює за “білими” схемами.

Необґрунтоване відшкодування ПДВ

Ще одна схема, яку широко використовують продавці секонд-хенду – маніпуляції із фіктивними фірмами для штучного завищення вартості завезеного товару. Вони купують товар у “сірих” імпортерів за заниженими цінами, а затим продають його фіктивним компаніям уже за високими цінами. Таким чином, ділки використовують цю різницю у вартості, щоб отримати відшкодування ПДВ з бюджету, на яке вони фактично не мають права.

Завезення брендових речей під виглядом секонд-хенду

Вдаючись до такого способу, імпортери уникають сплати мита та інших податків. Згодом ці речі продають в Україні вже дорожче, але за нижчими цінами, ніж у тих продавців, які працюють прозоро. І це, звісно, створює нездорову конкуренцію, завдаючи шкоду легальному бізнесу.

Крім того, через напівлегальне ввезення вживаних речей існує небезпека наразитись на небезпечний товар, який може навіть завдати шкоди здоров’ю.

Отже, судячи з усього, держава має намір навести порядок у сфері імпорту та продажу вживаного одягу. Ймовірно, що ніяких податкових і митних преференцій для такого товару не буде. А отже й вартість цих речей для кінцевого споживача значно зросте.