У Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання”: що відомо

У Верховні Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання” (законопроєкт 11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”). Про це повідомив нардеп від партії “Слуга народу”, голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який є одним з авторів законопроєкту.

Наталуха розповів у фейсбуці, що у законі автори “заклали концепцію “економічного бронювання”, яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів”.

Працювати концепція буде наступним чином:

• Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
• Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
• Бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
• Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті № 11332 “щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.

Нардеп від “Слуг народу” зазначив, що над законопроєктами ціла команда працювала пів року. Вони проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом.

Він пообіцяв, що невдовзі він сам та його команда подадуть два альтернативних законопроєкти, що будуть включати:

• модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 000 гривень;
• змішану модель — 35 000 гривень зарплати для найманого працівника, 20 000 гривень військового збору для ФОП.

Наталуха вже назвав законопроєкти “амбітним” кроком, який, втім здатен забезпечити безперервну та прогнозовану роботу українських підприємств.

На момент публікації матеріалу на сайті Верховній Раді наразі відсутні текст законопроєкту, порівняльна таблиця та пояснювальна записка.