Газпром неочікувано збільшив транзит газу через Україну

У червні 2024 року російський енергетичний гігант “Газпром” збільшив середньодобові постачання природного газу до Європи майже на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало відчутним відскоком від торішнього пострадянського мінімуму. Однак, порівняно з травнем 2024 року, постачання знизилося на 8,6%.

Про це повідомляє видання Reuters.

Вплив ремонтних робіт на експорт

Зниження обсягів постачання у червні пояснюється плановим ремонтом підводного газопроводу “Турецький потік”, який тривав з 6 по 9 червня. Це тимчасово скоротило можливості для експорту природного газу до Європи.

Згідно з розрахунками на основі даних європейської газотранспортної групи Entsog та щоденних звітів “Газпрому” про транзит газу через Україну, середньодобовий експорт трубопровідного газу знизився до 81,8 млн кубометрів у червні, порівняно з 89,5 млн кубометрів у травні. Проте, цей показник суттєво зріс у порівнянні з червнем 2023 року, коли середньодобовий експорт становив 66,8 млн кубометрів.

Загальні обсяги експорту у 2024 році

Загальний експорт природного газу “Газпромом” до Європи у 2024 році склав приблизно 15,5 млрд кубометрів. Європа, яка колись була основним експортним ринком Росії, наразі отримує значно менше російського газу через політичні наслідки повномасштабної війни в Україні.

Замість Європи, “Газпром” значно збільшив продажі газу до Китаю.

У 2023 році імпорт трубопровідного газу з Росії до Китаю зріс до 22,7 млрд кубометрів, що майже в 1,5 раза більше, ніж у 2022 році, коли було поставлено 15,4 млрд кубометрів.

З початку 2023 року “Газпром” не публікує власну щомісячну статистику експорту. Компанія також не відповіла на запит про коментар.

За даними “Газпрому” та підрахунками Reuters, у 2022 році Росія поставила до Європи різними маршрутами близько 63,8 млрд кубометрів газу. У 2023 році цей обсяг знизився ще на 55,6%, досягнувши 28,3 млрд кубометрів.

На піку у 2018-2019 роках річні потоки газу до Європи досягали від 175 до 180 млрд кубометрів, що демонструє значне зниження обсягів експорту внаслідок політичної ситуації та змін у світовій енергетичній торгівлі.