Треба не податки підвищувати, а менше красти і робити реформи, – спецпредставник США

Спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер зауважила, що уряду України потрібно вирішувати, звідки брати доходи. Вона ж із послом США Бріджит Брінк пропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками. Про це Пріцкер заявила на брифінгу в Києві, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

Пенні Пріцкер наголосила, що в Україні є доходи, яких вона не отримує і які мала б отримати сьогодні.

«Зосередьмося спочатку на цьому», – сказала Пріцкер.

Вона зазначила, що пропонувала реформу митниці шляхом цифровізації, що дало б змогу запобігти будь-якій корупції.

«На сірих ринках сигарет, алкоголю або електроніки, яка може бути продана на великому ринку, також є величезне джерело прибутку. І тому ми заохочували український уряд зосередитися на цьому в першу чергу», – пояснила спецпредставниця США.

Також Спецпредставниця США з економічного відновлення України назвала умови, які паралельно з реформами мають підштовхнути розвиток економіки. Вона виділила п’ять напрямків, за якими Захід має допомогти Україні змінитися.

• По-перше, вона вважає пріоритетним розвиток спроможностей української держави для створення проєктів, які будуть цікаві західним донорам та інвесторам.
  За її словами, необхідно створити механізм “міжвідомчого планування за допомогою (західних) експертів, які працювали б поруч з українцями… для створення єдиного пріоритизованого конвеєра проєктів з відновлення”. Це має призвести до появи сотень і навіть тисяч проєктів, на які наявні кошти.
• По-друге, необхідно прискорити реформи, необхідні не лише для приваблення інвесторів, а й для вступу до ЄС і НАТО.
• По-третє, не можна обмежуватися роботою над вилученням 50 млрд доларів російських заморожених активів, а треба шукати інші джерела фінансування.
  Четверте, необхідно “оживити ринки страхування, перестрахування, фондовий та банківський ринки”.
• П’ятий пріоритет – “повернути додому ветеранів, внутрішніх переселенців та біженців, навчити їх тому, що необхідно для відновлення, і повернути на ринок праці”, – зазначила вона.

“Якщо виконати 5 ключових задач – це сформує фундамент для потужного плану економічного відновлення і прокладе шлях до процвітання”, – наголосила Пенні Пріцкер.

Які збільшення податків запропонував Кабмін?

18 липня Кабмін подав у Раду законопроєкт № 11416, що містить цілий ряд змін до Податкового кодексу. Ось головні новації:

1. Підвищення базової ставки військового збору з нинішніх 1,5% до 5%. Нагадаємо: військовий збір вираховують з усіх зарплат. Тому у разі ухвалення законопроєкту доведеться платити на 3,5% більше. Наприклад, якщо ви отримуєте 20 тисяч гривень, то податок зросте на 700 гривень.
2. Військовий збір 5% доведеться платити також з купівлі банківських металів (зараз такого пункту в Податковому кодексі немає).
3. Для окремих товарів пропонується запровадити підвищений військовий збір. Наприклад, 30% — з продажу ювелірних виробів чи 15% — з першої реєстрації легкових авто. При цьому вторинного ринку автівок ця норма стосуватися не буде, лише “свіжого” імпорту нових чи потриманих легковиків.
4. Ще одна новація — додаткові 5% з продажу нерухомості. Зараз цей податок залежить від того, скільки саме обʼєктів ви продаєте. Скажімо, якщо мова йде про першу угоду за рік, то податку взагалі немає, з другого продажу вже треба платити 5% плюс 1,5% військового збору, а з третього продажу на рік — 18% ПДФО та 1,5% військового збору. За новим проєктом, зростуть всі податки. З першого продажу на рік доведеться віддати 5%, з другого — 10%, з третього — 23%.
5. Зміниться також неоподаткована вартість посилок з-за кордону. Зараз сума складає 150 євро, буде — лише 45 євро. Все, що дорожче — плюс 20% ПДВ на ввізне мито (в середньому 10% та ставка залежить від товарної категорії).
6. 5% військового збору планується здійснювати з послуг мобільного зв’язку.
7. Бізнес (юридичні особи — платники податку на прибуток та ФОПи 3-ї і 4-ї груп) будуть платити новий збір у розмірі 1% від доходу.
8. Ще більш загрозлива для бізнесу норма — вимога проводити інвентаризації основних засобів і матеріальних цінностей та готівки на вимогу органів контролю. А за недопуск на таку інвентаризацію контролерів майно платника податків можуть заарештувати.
9. Є пункти, що фактично дублюють зобовʼязання України, прописані в оновленому меморандумі з МВФ. Наприклад, про авансовий платіж з АЗС у розмірі половини мінімальної зарплати за кожен кубічний метр резервуарів для зберігання палива. Або про акциз 0,1 євро за літр на солодкі газовані напої.

Закон, якщо, звісно, його ухвалять, вступить у дію з першого числа наступного місяця. Тобто, якщо за нього проголосують у липні, то діяти він почне вже з 1 серпня. Як вказано в пояснювальній записці, очікуються додаткові надходження до бюджету на рівні близько 125 млрд гривень.