Довгий час в Україні точаться дискусії щодо доцільності підняття податків для фізичних осіб та бізнесу. Причиною такого непопулярного серед громадян рішення є нестача коштів у державному бюджеті. Водночас деякі експерти, розуміючи потенційні наслідки, говорять про альтернативні варіанти наповнення казни.
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав суму, якої не вистачає держбюджету України. Станом на 2024 рік непокритий розрив складає 5 млрд доларів. Левова частка витрат йде на забезпечення обороноздатності держави, фінансове забезпечення військових та інші потреби ЗСУ.
Україна не має права витрачати за армію кошти, отримані від міжнародних партнерів. Тож єдиними виходом зі становища є знаходження суми нестачі всередині держави. А яким чином відбувається наповнення державного бюджету? Звісно що шляхом оподаткування бізнесу та фізичних осіб.
За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, уряд займається напрацюванням законодавчих рішень. І найближчим часом представить на загал пропозиції щодо підвищення податків. Причому вони будуть достатньо радикальними.
“Іноді здається, що суспільство перебуває в парадигмі, чи підвищувати податки, чи не підвищувати. А такої парадигми насправді немає. Бо якщо не буде чим фінансувати армію, не буде снарядів, не буде зброї – росіяни опиняться під нашою столицею, наприклад”, – констатував Гетманцев.
Він перелічив, які податки потенційно можуть переглянути для наповнення казни:
Причому з акцизами ситуація майже вирішена. Під питанням – військовий збір і ПДВ. Нещодавно в інформаційному просторі з’явилися припущення, що уряд планує встановити обов’язковий збір для платників третьої групи єдиного податку і збільшити його для всіх українців із 1,5% до 5%. А ПДВ може вирости на 2-3% (актуальний показник – 20%).
В Україні зареєстрували три законопроєкти про економічне бронювання, що передбачають різні підходи до визначення осіб, які матимуть відстрочку від мобілізації. Основна ідея – встановити для роботодавців підвищений військовий збір, аби вони могли самостійно обирати критично важливих для свого підприємства співробітників.
Іншими словами, бізнесу потрібно буде платити по 20 400 грн за кожного заброньованого працівника. Це саме стосується ФОПів, якщо вони хочуть оформити відстрочку для себе. Інша ж концепція пропонує надавати бронь українцям, які заробляють понад 36 336 грн кожного місяця.
Виходить, що концепція “економічного бронювання” також зав’язана на податках і дозволить наповнювати держбюджет України додатковими коштами. Саме тому цю ідею розглядають як альтернативу підвищенню податкового зобов’язання для всього населення.
Автор законопроєктів, голова комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха підрахував, що після ухвалення концепції вдасться отримувати близько 200 млрд гривень на рік (без відстрочки для ФОПів) або 315-320 млрд гривень (з ФОПами). Тобто якраз суму, необхідну для закриття бюджетної дірки.
На думку доктора економічних наук Андрія Длігача, економічне бронювання у перспективі може стати більш вигідним підходом, ніж перегляд податків.
“Точково протягом пів року державний бюджет виграє (ред. – від збільшення податків), але у стратегічній перспективі почнеться суттєве скорочення надходжень. Відповідно потрібно моделювати наслідки та шукати інші інструменти, як-от економічне бронювання”, – зазначив економіст.
Втім далеко не всі експерти погоджуються з таким твердженням. Доктор економічних наук Олексій Плотніков відповів, чи буде змога закрити дефіцит лише завдяки зборам із роботодавців. На його думку, економічне бронювання не стане “чарівною паличкою”, яка вирішить всі фінансові проблеми України.
“В мене немає впевненості, що будуть виконані всі обіцяні параметри, які виносяться в законопроєкті. Щось буде надходити, наповненість трохи збільшиться, але не покриє потреби у фінансуванні армії чи нових військових місць, обладнання, спорядження тощо”, – уточнив Плотніков.
Тобто частину дефіциту військовий збір за бронювання покриє, але результат буде недовготривалим і недостатнім. Сама концепція обіцяє сумнівні перспективи, оскільки реальність запровадження ідеї перебуває на рівні “фантазій представника монобільшості”.
Якщо економічне бронювання не можна вважати ефективною альтернативою підвищенню податків, то які ще варіанти стоять на порядку денному? Данило Гетманцев назвав кілька способів зменшити бюджетний розрив, але констатував, що не всі рішення є позитивними для української економіки в перспективі.
Наприклад, серед способів поповнити державну казну Кабмін розглядає:
Детінізація ринків уже поступово відбувається та означає виведення бізнесу “з тіні”, офіційні заробітні плати, відповідно – вищі податкові надходження. Це позитивне рішення, але його недостатньо для закриття бюджетної нестачі.
Що стосується ОВДП, до Міністерство фінансів загалом задоволене динамікою запозичень. Сергій Марченко уточнив, що за період повномасштабного вторгнення вдалося випустили облігацій на 1 трлн гривень: у 2022 році – 250 млрд гривень, у 2023 році – 566 млрд гривень, цьогоріч – майже 200 млрд. Це становить 15% ВВП України та дозволило профінансувати 200 днів бойових дій.
Секвестр передбачає, що доведеться скоротити соціально важливі видатки, зокрема на пенсійне забезпечення, зарплати працівникам державного сектору, фінансові допомоги українцям тощо. Це один із найостанніших кроків можновладців, але його не варто списувати з рахунків, якщо будуть затримки грошової підтримки від міжнародних партнерів.
Девальвація та емісія національної валюти – це негативні кроки, які уряд хоче якнайдовше оминати стороною. І щоб не довелося йти на вимушені жертви, українці повинні змиритися з таким непопулярним рішенням як підвищення податків.
Як стало відомо, що в Україні пенсіонери можуть користуватися пільгами на сплату земельного податку, але вони не поширюються на…
Продукти першої необхідності помітно подорожчали під тиском інфляції та інших факторів, а деякі торгові точки…
Згідно з недавнім аналізом Financial Times, мобілізаційний резерв України становить близько 3,7 млн чоловіків віком від 25…
В Україні почастішали випадки штрафування водіїв вживаних автомобілів, привезених зі США. Причина криється в технічних…
Останніми днями схоже, що у Москві з'явилася ще одна божевільна звичка. Після вечірніх лякалок Путіна,…
Президент Росії Володимир Путін заявив про успішне випробування ракети "Орешник" ("Кедр") - саме нею РФ вдарила…