Ціни на нафту знищили СРСР: чи повторить Росія долю імперії

Обвал цін на нафту знову запустив у медіа хвилю: мовляв, от-от у Кремля закінчаться гроші, а значить — закінчиться і війна. Нафта падає — Москва нервує. Здається, історія знову витягує старий сценарій, де замість фіналу — вихід із Афганістану та розвал імперії.

Але чи справді все настільки просто, і коли обвал «чорного золота» може стати фатальним для Росії — розбираємось.

Усе вже було: аналогії з 80-ми

У СРСР теж колись думали, що сидять на нафтовій подушці. Поки не прийшли 80-ті: спочатку трималися, а потім — Афган, дефіцит, соціальні вибухи, і врешті розвал. І все почалося з глобального падіння цін на нафту.

Зараз історія рухається схожим маршрутом: попит просідає, гравці ринку сваряться, Саудівська Аравія — демпінгує, а США вводять жорсткі тарифи. У центрі всього — знову Росія, з її нафтовою залежністю та роздутим військовим бюджетом.

Новини з “нафтових фронтів”

Ціни на нафту марки Brent пробили дно — спочатку 68, потім 66, а 7 квітня в США — і зовсім впали нижче 60 доларів. Аналітики вже заговорили про ризики «нафтового цунамі».

Акції гігантів типу BP Plc посипалися, американський сланцевий ринок хитає, а найбільше трясе Москву. Російська Urals уже майже впритул наблизилась до $50 за барель — критична точка для бюджету.

На тлі загальної турбулентності Міністерство фінансів РФ уже визнало: замість 70 доларів за барель, які вони заклали в бюджет, буде щось ближче до 60. Це — мінус мільярди на війну.

Глобальні гравці проти ринку

Саудівська Аравія теж підігріла ситуацію — спершу підняла видобуток, а потім різко знизила ціни на нафту для азійського ринку. Це стало холодним душем для Москви.

У свою чергу, ОПЕК+ пішли в атаку — вкинули на ринок ще понад 400 тис. барелів щоденно. А Трамп із своїми тарифами добив ситуацію — інвестори занепокоєні можливим глобальним спадом.

Що буде далі: сценарії для Москви

Якщо Brent дійсно впаде до 40, а Urals — нижче 30, Росія потрапить у катастрофу. Але є нюанс: короткострокове падіння — не вирок. Вирішальним буде час. Якщо така ситуація протримається 3–6 місяців — це вже інша розмова.

Москва, звісно, може вдатися до старих трюків: девальвувати рубль, продавати нафту за заниженою ціною поза санкціями. Але це тимчасові рішення. Запасу міцності не вистачить, якщо ринок не відкотиться назад.

До речі, дешево продавати нафтопродукти — ще не значить продавати багато. Захід тисне, а Китай, хоч і мовчить, не факт, що буде рятівником.

Економіка РФ уже сиплеться

У самій Росії — тиша перед бурею. Падає споживання, третина людей віддає зарплати в борги, мікрокредити зростають, а іпотека пливе в прірву. І все це на тлі рекордних військових витрат.

Виробництво поза ВПК — мінус. Первинний ринок житла — вдвічі вниз. Промисловість — на рівні 2022-го. Бізнес готується до хвилі банкрутств.

Більше того — реальна рецесія вже настала, тільки Кремль її ретельно ховає за допомогою мораторіїв на банкрутство та маніпуляцій зі статистикою.

Чи зупинить це війну?

Ні завтра, ні післязавтра війна не припиниться через нафту. Але саме нафтова криза може стати тим «тектонічним зрушенням», яке зсередини розхитає режим.

В умовах зменшення доходів, тиску санкцій і загальної втоми — з’явиться вікно можливостей. Для компромісу, для замороження конфлікту, або принаймні — зниження ескалації.

Якщо паралельно ще й Сполучені Штати почнуть карати країни, які купують російську нафту — тиск на Кремль зросте в рази. Але поки це — тільки сценарій.

Історія ще не закінчена

Можливо, ми на старті нового «нефтяного обезжирювання» Москви. І якщо в 80-х це призвело до виводу з Афганістану та розпаду імперії — хто сказав, що цього разу сценарій буде іншим?