Європейський екологічний податок СВАМ у 2026 році коштуватиме українським виробникам мільйони, якщо не буде проведено швидких змін.
Але Україна має шанс відтермінувати його введення, якщо вдасться до нагальних заходів. Про це йдеться у статті Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine».
«В той час, як ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, скільки б часу це не тривало, він також наполегливо просуває новий закон, який у нинішньому вигляді може виснажити понівечену війною українську економіку. Йдеться про податок, який ЄС планує запровадити на цілу низку продукції вуглецевоємного імпорту, зокрема на залізо та сталь», – вказує видання.
Відколи почалося повномасштабне вторгнення Росії, Україна, яка і так залежала від експорту до ЄС, стала ще більш прив’язана до постачань своєї продукції в Європу, оскільки чорноморські торговельні шляхи були закриті через військову небезпеку. В результаті Україна зазнає серйозного економічного удару у 2026 році, коли CBAM почне діяти, акцентує журналіст: країна може втратити $1,4 млрд.
«Проте, у законі про СВАМ є пункт про форс-мажорні обставини – або стихійне лихо – для виняткових обставин, і війна та військові дії підпадають під цю категорію. Але Брюссель не дав чітких сигналів, що запропонує Києву виключення з під дії механізму», – наголошує Politico.
Якби податок на викиди вуглецю в ЄС набув чинності сьогодні, кажуть опитані виданням експерти, це призвело б до падіння експорту у межах 1,4 млн тонн чавуну, що еквівалентно втратам у розмірі $600 млн. Експорт напівфабрикатів також впав би на 1,3 млн тонн, що в сумі склало б $640 млн недоотриманого доходу.
«Україна буде поставлена на коліна», – попередив Йожеф Ксапо, директор з технологій та стратегії «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшого металургійного заводу країни.
«ЄС, звісно, не зацікавлений у знищенні української економіки, зовсім навпаки. Частково через це норми щодо СВАМ містять положення про форс-мажорні обставини, яке дозволяє ЄС робити винятки. Мохаммед Шахім, євродепутат від Нідерландів, що очолює роботу профільного комітету парламенту, сказав, що учасники переговорів вважають це формулювання «українським кейсом», – вказує видання.
Однак Європарламент не може ухвалити цю норму самостійно – цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Поки що вона цього не зробила, хоча ще має час, адже механізм почне діяти лише у 2026 році. Водночас, потрібно пам’ятати, що такі кроки не відбуваються за одну ніч. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Інтеграція законів ЄС у національне законодавство – це довгий процес, а війна ще більше ускладнює ситуацію.
«Сагатом Саха, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, здивований, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як нагальна проблема. Він попереджає: з наближенням виборів у ЄС це питання може бути відкладено на місяці, оскільки основні інституції ЄС змінять персонал і законодавців», – попереджає Politico.
Кілька західних чиновників обговорюють повернення ядерної зброї в Україну як частину обговорень щодо гарантій безпеки для країни. Це…
Зміни у правилах бронювання з 1 грудня значно зміняться, тому отримати броню буде не так все й…
Удар міжконтинентальною ракетою по Дніпру був спробою Росії послати Україні та Заходу максимально потужний сигнал. Однак…
В Києві масштабують проєкт підготовки до зими в умовах нестачі електроенергії — встановлюють сонячні панелі…
Золотий зливок із рекордною вагою 300 кілограмів був виготовлений у ОАЕ. Його внесли до Книги рекордів…
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що у разі протестів на президентських виборах взимку 2025 року в…