Хто тепер отримає стипендію: нові правила для аспірантів у 2025 році

В Україні готуються випробувати нову модель аспірантури, яка може кардинально змінити спосіб підготовки молодих науковців. Йдеться про запуск експериментального формату, за якого аспірант зможе самостійно розробити науковий проєкт разом із керівником і отримати під нього фінансування. У Міністерстві освіти кажуть: мета — зробити науку привабливою для молоді, яка масово відмовляється від академічної кар’єри.

Як розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, нова система передбачає, що держава не просто призначає стандартну стипендію, а дає можливість аспірантам самостійно залучати кошти — на все: від підвищеної стипендії до реактивів та відряджень.

Таким чином, уже на етапі підготовки дисертації майбутній науковець отримує фінансову підтримку, пов’язану напряму з результатами власної роботи. Із практичної точки зору, результат чотирирічного дослідження і стане захистом.

Цей крок — відповідь на системну кризу: за останні кілька років кількість молодих вчених у Національній академії наук скоротилася майже наполовину. Причина, як визнають в уряді, банальна — наука давно втратила престиж, а з нею й молодь. Стипендії залишались на рівні 7–8 тисяч гривень, коштів на відрядження чи матеріали не передбачалось, а випускникам природничих факультетів було простіше одразу піти в IT. “Якщо ти фізик, програмуєш — то вже на старті отримаєш у компанії 30–40 тисяч”, — пояснює Курбатов.

Суть реформи — переорієнтація фінансування. Уряд планує визначати сильні інституції з реальними досягненнями та результатами — саме їм надаватиметься додаткова підтримка. Один із ключових критеріїв для таких інститутів — частка молодих науковців. Без них, переконані в МОН, наукова установа не має перспектив.

Водночас самих грошей у держави більше не стало. Як визнає Курбатов, у країні, що воює, не можна обіцяти десятикратне збільшення видатків. Проте зміна моделі — це спроба ефективніше розпоряджатися наявними ресурсами.

Запуск нової моделі аспірантури розпочнеться з природничих напрямів — насамперед тих, що входять до STEM-сфери (Science, Technology, Engineering and Mathematics – природничі науки, технології, інженерія та математика). Саме тут, за даними міністерства, ситуація з молодими кадрами найгірша.

Водночас, зазначає Курбатов, у країни досі залишилася важлива перевага — потужна інфраструктура, що дісталась у спадок ще з радянських часів. Залишається створити для молоді умови, аби ці інститути не перетворилися на музей.