Починаючи з 2025 року, податкова знову активізує перевірки бізнесу. Особливу увагу приділятимуть платникам з підвищеним рівнем ризику, представникам e-commerce, а також компаніям, які демонструють активну діяльність, але подають звіти про збитки.
Це пов’язано з тим, що у 2023 році завершився мораторій на податкові перевірки. Про це пише сайт “Економічні новини”.
Підстави для проведення перевірок чітко визначені у Податковому кодексі. Найпоширенішими серед них є:
- звернення щодо повернення ПДВ;
- здійснення валютних чи зовнішньоекономічних операцій;
- скарги з боку партнерів або контрагентів;
- підозра у взаємодії з фіктивними фірмами;
- розбіжності між задекларованими доходами та витратами;
- регулярне декларування збитків при активній господарській діяльності.
Перевірки також стосуватимуться компаній, які не подають звітність із трансфертного ціноутворення або ж зверталися до податкових органів із заявами після проведення попередніх перевірок.
Відповідно до затвердженого плану-графіка Державної податкової служби, у 2025 році передбачено проведення:
- 3492 перевірки юридичних осіб
- 1028 перевірок фізичних осіб
- 266 перевірок щодо ПДФО, ЄСВ і військового збору
До переліку зазвичай потрапляють компанії, що сплачують податки у менших обсягах порівняно з іншими представниками тієї ж галузі.
Починаючи з 1 березня 2025 року, Державна податкова служба офіційно контролює інтернет-торгівлю. Якщо особа протягом року здійснила чотири й більше продажів, це вже прирівнюється до ведення підприємницької діяльності. У такому випадку необхідно зареєструвати ФОП, регулярно звітувати та сплачувати податки в розмірі 23%.
Несанкціонована підприємницька активність розцінюється як ухилення від сплати податків.
Як повідомив очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, у 2025 році плануються ще суворіші нововведення:
- повна фіскалізація ФОПів (всі – з РРО);
- контроль служб таксі та доставки;
- боротьба з зарплатами “в конвертах”;
- доступ податкової до банківських рахунків.
Всі ці дії, за поясненнями уряду, спрямовані на підвищення прозорості ринкових процесів та забезпечення додаткових надходжень до держбюджету.
