Як ФОПи та їх працівники можуть уникнути мобілізації: всі деталі

В Україні діє Порядок ведення військового обліку підприємствами та організаціями. Проте чи стосується цей порядок малих підприємців, що працюють як ФОП? І чи можна сьогодні забронювати підприємцю себе та своїх військовозобов’язаних співробітників?

В Україні віднедавна бронювати співробітників можуть через сервіс “Дія”, там компанії та організації вже забронювали від мобілізації 32 тис. співробітників. Сервісом скористались і комерційні підприємства, і комунальні та державні. Однак багато питань досі викликає процедура бронювання. У Європейській бізнес-асоціації нещодавно зазначили, що в Мінекономіки нема єдиного реєстру всіх заброньованих, тож наразі це відбувається в ручному форматі, проте у Міноборони є прагнення цей процес автоматизувати. “Наразі досить проблематично отримати статус із рішення щодо бронювання. Мінекономіки працює над тим, щоб створити “гарячу” лінію, де можна дізнаватися інформацію про статус бронювання”, — йдеться у повідомленні ЄБА. Багато питань викликають також і умови щодо військового обліку фізичних-осіб підприємців. Чи мають підприємці під час прийняття на роботу працівника перевіряти його військові документи? Чи має ФОП передавати дані про співробітників до ТЦК та СП? І ще – чи передбачена законами України чітка процедура бронювання ФОП? Фокус разом із юристами шукав відповіді на усі питання.

Військовий облік і ФОП: що важливо знати

Як визначено Законом про військовий обов’язок, персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їхньої роботи та покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форми власності. А постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 визначений порядок ведення військового обліку, а саме — механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів підприємствами.

Законодавством не покладені на ФОП обов’язки з передачі даних про військовозобов’язаних працівників до ТЦК та СП

Ірина Кареліна, адвокатка АО CREDENCE​, зауважила:фізична особа-підприємець (ФОП) є суб’єктом господарювання, тобто фізичною особою зі спеціальним статусом, яка має право займатися підприємницькою діяльністю, але з юридичного погляду це не те саме, що й юридична особа (підприємство, установа, організація).Крім того, Положення Порядку №1487 та Закону №2232, не містять норми про те, що ФОП зобов’язані вести військовий облік. “Отже, законодавством не встановлено обов’язку щодо ведення військового обліку найманих працівників ФОП”, — каже Ірина Кареліна.

Про те, що Порядком №1487 не передбачено застосування його норм до фізичних осіб-підприємців, зауважив у коментарі Фокусу також Олександр Камша, адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”.

“Взяттю на персонально-первинний і персональний військовий облік на підприємствах підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Тобто, передбачено, що персональний військовий облік ведеться саме на підприємствах, а не у випадку діяльності фізичної особи-підприємця”, — повідомив Олександр Камша. Це означає, що законодавством не покладені на ФОП обов’язки з передавання даних про військовозобов’язаних працівників (їхній прийом на роботу чи звільнення) до ТЦК і СП.

Юристи також впевнені, що жодних штрафів для ФОП за неподання даних до ТЦК про працевлаштованих військовозобов’язаних громадян також не буде.

“Норма статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію виключно для громадян, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань. Жодної згадки про ФОП-роботодавців у цій нормі не має. Тобто не передбачена відповідальність для ФОП-роботодавців за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, — зазначає партнер, адвокат Адвокатського об’єднання “Verity Group” Костянтин Рибалко. Тому, якщо підприємство порушує законодавство, не надаючи до ТЦК список своїх військовозобов’язаних працівників, то сплатить передбачений законодавством штраф (від 34 тис. грн до 59,5 тис. грн), а от для ФОПів таке неподання за собою не передбачатиме сплати штрафу.

Важливе також питання – чи має ФОП під час працевлаштування за трудовим договором військовозобов’язаної особи перевіряти її військово-облікові документи.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України за укладання трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу,
• трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
• у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

За словами Костянтина Рибалка, відповідальність для ФОП-роботодавців за працевлаштування працівників без військово-облікового документа законодавством не передбачена.

“Законом “Про військовий обов’язок та військову службу”, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів не передбачено обов’язків фізичної особи, яка використовує найману працю, ані вести персональний військовий облік своїх працівників, ані перевіряти наявність військово-облікового документа“, — пояснила Валерія Гудій, партнерка юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”.

Бронювати чи не бронювати: чи зможуть ФОПи забезпечити бронь собі та своїм працівникам

Опитані Фокусом юристи зазначають:процедуру бронювання військовозобов’язаних встановлено Порядком, який затверджений Постановою КМ України № 76 від 23.01.2023 року “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”.

Військовозобов’язаних можна забронювати, якщо вони працюють:

• або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань в особливий період;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна.

“Діючим законодавством України не передбачена можливість бронювати працівників, які працевлаштовані у ФОП-роботодавців. В свою чергу у Верховній Раді України зареєстровані законопроекти, які пропонують надати можливість роботодавцям здійснювати так зване “економічне бронювання”, у тому числі, така можливість передбачена і для ФОП-роботодавців. На сьогодні ці законопроєкти перебувають на стадії обговорення у відповідних комітетах Верховної Ради України”, — каже Костянтин Рибалко.

Фактично, нині ФОП не може отримати бронь від мобілізації та не може забронювати своїх працівників, оскільки ФОП не визначено в переліку тих, хто має право бронювати військовозобов’язаних.

Проте зараз побутує думка, що в деяких випадках ФОП все ж таки може забронювати себе і своїх працівників – у разі, якщо такі підприємці долучені до виконання важливих мобілізаційних завдань. Але не всі юристи погоджуються з таким тлумаченням статті 25 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку”.

“Відповідно до статті 25 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку” процедура бронювання передбачена лише для юридичних осіб ( зокрема для підприємств, установ і організацій), а ФОП до них не належать. А отже, ФОП (платник єдиного податку) не може бронювати ані себе, ані своїх найманих працівників“, — каже Ірина Кареліна. На її думку, ймовірно, в окремих випадках для ФОП, що виконує критично важливі функції, забезпечує важливі для оборони або економіки послуги, такі, як постачання критичних товарів або надання спеціалізованих послуг, його діяльність може бути підставою для отримання права на бронювання працівників на особливих спеціальних умовах, але для можливості реалізації цього необхідні зміни до законодавства.

Такі зміни можливі лише через ухвалення спеціального законопроєкту. Як нагадав Олександр Камша,зараз у Верховній Раді України перебуває декілька законопроєктів (№ 11331, № 11331-2), що пропонують внесення змін до Закону про мобілізацію, а саме — запровадити можливість бронювання ФОПів та їхніх найманих співробітників. Доти, доки відповідні зміни парламентом не підтримані, ФОПи, на жаль, залишаються поза можливістю бронювати себе або своїх працівників.