Підвищення податків: об’єктивна необхідність чи результат недолугого управління та корупції

У бізнес-середовищі зараз активно обговорюється пропозиція уряду збільшити податкове навантаження на бізнес та громадян, викладене у законопроєкті №11416 від 18.07.2024 року, який поки що у Раді не розглядався. Причиною необхідності підвищення податків Мінфін називає необхідність покриття дефіциту держбюджету у сумі 500 млрд грн. або близько 12 млрд доларів.

У зв’язку з цим народний депутат Ярослав Железняк зазначає: ще у вересні минулого року було очевидно, що якщо у 2023 році витрати на оборону склали 1,84 трлн грн, то ніяк не може у 2024-му у бюджеті вистачити лише 1,6 трлн грн. Адже є інфляція, девальвація, додаткова мобілізація та закупівля зброї. Тоді чому затягли з вирішенням проблеми та схаменулися, коли на вирішення проблеми залишилося три місяці?

На це міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю відповів так: «Затримка була вимушеною. Ми обмежені рамками програми з МВФ. 30 червня проходило засідання виконавчої ради МВФ. Якби уряд оприлюднив податкові ініціативи до засідання виконавчої ради фонду, то засідання щодо України не було б . І Україна б не отримала черговий транш кредиту в сумі 2,2 млрд доларів».

Нагадаємо, що дефіцит бюджету – це різниця між доходами та видатками.  розбиралося, як Мінфін планує покривати бюджетний дефіцит і які ще існують варіанти вирішення цього завдання на думку українських експертів та представників бізнесу.

Що Мінфін пропонує зробити для нарощування доходів бюджету

Майже 75% додаткової потреби пропонується забезпечити за рахунок внутрішніх запозичень, зростання доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації та економії за окремими видатками. Решту мають вжити завдяки заходам, передбаченим законопроєктом №11416.

Якщо цей законопроєкт стане законом, то передбачені ним заходи почнуть діяти з 1 числа місяця набрання чинності. Велика ймовірність, що це буде 1 жовтня. Можливість отримати за три місяці необхідну суму у експертів викликає великі сумніви.

Які податкові зміни передбачає законопроєкт №11416

Запропоновано підвищити ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% та поширити його сплату на ФОП.

Ввести військовий збір для юросіб та ФОП 3-ї групи у розмірі 1% доходу. Цей захід критики відразу назвали «податком з обороту».

Запропоновано також запровадити військовий збір:

• 5% – на мобільний зв’язок, купівлю банківських металів та нерухомості (за винятком одного об’єкта на рік);
• 15% – на купівлю легкових авто за їх першої реєстрації в Україні;
• 30% – на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями.

Планується запровадження авансового внеску з податку на прибуток для роздрібних торговців паливом, акцизу на солодкі напої.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що за рахунок підвищення податків Мінфін планує залучити 125 млрд грн.

Приблизно стільки ж може принести скорочення витрат на обслуговування держборгу завдяки нещодавній реструктуризації.

Ще 160 млрд грн Мінфін розраховує одержати від додаткового розміщення ОВДП.

Близько 90 млрд грн планують отримати від перевиконання плану щодо існуючих податків і зборів та завдяки підвищеним акцизам на паливо та тютюн.

Критика бізнесом податкових ініціатив Мінфіну

Законопроєкт №11416 піддали критиці 13 аналітичних центрів, Американська торгова палата в Україні, Торгово-промислова палата України, оператори мобільного зв’язку lifecell та «Vodafone Україна», Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП).

У їхній спільній заяві, зокрема, йдеться, що підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – вкрай негативна пропозиція, вона призведе до подальшої тінізації заробітних плат та придушення економічної активності. Розрахунок Мінфіну завищений – він є механічним і не враховує наслідків тінізації. Встановлення обов’язку сплати військового збору юрособами у розмірі 1,0% доходу від будь-якої діяльності – найнегативніша з усіх пропозицій. Фактично йдеться про запровадження податку з обороту, який є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.

Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) виступає проти податку з обігу. Її аргумент – для деяких компаній із низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним. Бізнес категорично проти оборотного податку разом із податком з прибутку і ПДВ для юридичних осіб без спрощень проти спрощеної системи (єдиного податку).

Для мобільних операторів податкове навантаження +5% з обороту фактично приведе до 12-13%. Для автодилерів +15% фактично будуть 17% відсотками від обороту, що зводить нанівець доцільність продовження бізнесу з продажу нових авто. Для ювелірних виробів +30% від обороту повністю нівелює рентабельність бізнесу», – пояснили у ЄБА.

Які альтернативи для покриття дефіциту бюджету пропонує бізнес

У заяві ЄБА йдеться, що «поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки, складно з розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може звільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету».

Зазначається, що, за оцінками Інституту соціально-економічної трансформації, 2023 року потенційні втрати доходів бюджету від «тіні» становлять близько 400 млрд грн. Зокрема, від контрабанди на кордоні – 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах – 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі – 46-51 млрд грн.

Співзасновник monobank та член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах військового стану при президенті («Рада семи») Олег Гороховський виступив за скорочення програм підтримки бізнесу замість запропонованого у законопроєкті №11416 підвищення податків для малих та середніх підприємств.

«Тріпати маленьких і середніх ФОП не можна. Заплановане підвищення податкового навантаження на них може нібито принести додатково 7,9 млрд грн. Ця сума несумісна з потребами бюджету, з одного боку, а з іншого, вона порівнянна з витратами на програми підтримки бізнесу, які кращі скоротити, ніж підвищувати податки «малюкам», – написав він.

«Не платити податки, особливо під час війни, це злочин, виправдовувати це не можна, але акцент слід робити на великому бізнесі», – додав Гороховський.

Загроза відходу бізнеса у «тінь»

У разі підвищення податків велика ймовірність зростання тіньової частини економіки. «Ми сподіваємося, що між несплатою податків та потребою забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір. Дивно, коли в тебе горить будинок, а ти думаєш не про те, як спочатку загасити пожежу, а про те, які шпалери купити. Ми зараз вирішуємо одну конкретну проблему, від якої похідні всі інші – нам потрібен ресурс для сектору безпеки та оборони», – сказав Марченко.

Він додав, що під час війни Мінфін уперше йде на такий крок. При цьому пропонується «досить м’який варіант з огляду на наші потреби».

Реакція влади на критику податкових ініціатив уряду

Пропозиція щодо запровадження авансового внеску з податку на прибуток для роздрібних торговців пальним у законопроєкті №11416 підлягає доопрацюванню, повідомило 7 серпня Міністерство фінансів. Відповідну домовленість досягнуто за підсумками зустрічі з Нафтогазовою асоціацією України та підконтрольною державі «Укрнафтою».

Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев 31 серпня написав: «Найбільшу кількість питань викликає військовий збір та податок з обігу. Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг. Доручили Мінфіну опрацювати».

Більш розгорнутий коментар він опублікував 2 серпня. «Третій день поспіль проводимо консультації з провідними бізнес-асоціаціями та експертами щодо законопроєкту №11416. Дискусії важкі та виходять за межі оподаткування. Нагадують більше розмову про новий громадський договір».

Він також написав про «перші контури архітектури змін податкового законопроєкту уряду». Гетманцев згоден із бізнесом, що:

• 1% податок з обороту не пройде. «Новий складний податок нам точно не потрібний»;
• замінити його пропонується збільшенням ПДВ;
• залишитися може збільшення військового збору із зарплат та ФОП (без винятків для будь-яких галузей), а також зміни, спрямовані на детінізацію в уточненій з бізнесом редакції.