Відкуп від мобілізації під маскою допомоги: що насправді дасть Україні економічне бронювання
Розповідаємо, чи допоможе українській економіці концепція бронювання працівників за підвищені збори
Довгий час в українському інформаційному просторі точаться дискусії щодо доцільності запровадження економічного бронювання. Це концепція, яка передбачає сплату в державний бюджет певної суми за відстрочку від мобілізації. Чимало українців називають подібний підхід “відкупом від армії”. А бізнес частково став на сторону ініціативи.
З’явилися перші законопроєкти
Проблема війни на виснаження в тому, що потрібно постійно знаходити гроші на забезпечення оборонних потреб і виплати службовцям. Україні заборонено використовувати для цього міжнародну фінансову допомогу та кредити від іноземних партнерів, тож єдиний вихід – наповнення бюджету власними коштами.
Один зі способів, який вже почали реалізовувати, – це підвищення податкового навантаження на бізнес і фізичних осіб. Другий – запровадити концепцію “економічного бронювання”, яка передбачає щомісячні сплати збору за відстрочку від мобілізації.
Звучало багато пропозицій, яким чином підійти до ініціативи, щоб не спровокувати хейт суспільства (спойлер: це неможливо). 11 червня народні депутати нарешті представили перші законопроєкти:
№11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”;
№11332 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.
Як уточнив у соціальній мережі Facebook автор документів, голова комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, ідея в тому, щоб суб’єкти господарювання на власний розсуд обирали працівників, яких хочуть забронювати, а за це сплачували в казну підвищений воєнний збір у розмірі 1 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Йдеться про суму 20 400 грн за кожного співробітника щомісяця. Плюс законопроєкт передбачає можливість ФОПам забронювати самих себе за умови одержання доходу мінімум трикратного розміру збору (61 200 грн на місяць).
Голова комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Фото: Офіційний портал Верховної Ради України
Наталуха уточнив, що невдовзі у парламенті зареєструють дві альтернативні пропозиції:
“Вони будуть включати модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. гривень, а також змішану модель – 35 тис. гривень зарплати для найманого працівника і 20 тис. гривень військового збору для ФОП”.
Власне, всі ці законопроєкти пропонують схему наповнення державного бюджету для фінансування оборонних потреб і військових видатків.
Скільки коштів може отримати бюджет
Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла в ефірі загальнонаціонального телемарафону, що до кінця 2024 року бюджетний дефіцит складатиме майже 5 млрд доларів. Причина – уряд був змушений використати кошти, призначені для грошового забезпечення військових, на закупівлю зброї у першому кварталі.
“Фінансування військового бюджету відбувається лише з внутрішніх надходжень – це податки, митні збори, податки від приватизації та розміщення ОВДП. Довгий час не було військової допомоги від США, тому Україна була змушена використовувати кошти, відкладені на грошове забезпечення військових”, – констатувала Підласа.
Економічне бронювання якраз має на меті закрити діру в державному бюджеті. За підрахунками Дмитра Наталухи, залежно від ухваленої концепції можна отримати близько 200 млрд гривень на рік (без можливості відстрочки для ФОПів) або 315-320 млрд гривень (з ФОПами). Цифри будуть збільшуватися чи зменшуватися з огляду на суспільну популярність застосованих інструментів.
Народний депутат Вадим Галайчук в ефірі Ранок.LIVE припустив, що завдяки економічному бронюванню казна отримуватиме 40-45 млрд гривень щомісяця. Запропонований підхід нібито дозволить фінансувати приблизно 500 000 додатково мобілізованих військовослужбовців.
Редакція сайту Новини Pro поспілкувалася з доктором економічних наук Олексієм Плотніковим і дізналася, чи дійсно концепція стане “чарівною паличкою”, яка закриє дефіцит державного бюджету.
В мене немає впевненості, що будуть виконані всі обіцяні параметри, які виносяться в законопроєкті. Щось буде надходити, наповненість трохи збільшиться, але не покриє потреби у фінансуванні армії чи нових військових місць, обладнання, спорядження тощо.
Олексій Плотніков
Доктор економічних наук, професор та заслужений економіст України
Експерт зауважив: економічне бронювання не є тим шляхом, яким потрібно наповнювати бюджет. І взагалі це не нагальна потреба, бо жодна міжнародна інституція не вимагала від України запровадження подібної ініціативи. Реалістичність ідеї перебуває на рівні фантазій представника монобільшості, констатував Плотніков, і має дуже сумнівні перспективи.
Зарплатні критерії бронювання
Одним із критеріїв для отримання відстрочки від мобілізації може стати розмір заробітної плати. Не виключено, що запропонують надавати бронь від служби працівникам, дохід яких становить понад 35 000 грн на місяць. Відповідно, вони сплачуватимуть в держбюджет податки (ПДФО, військовий збір і єдиний соціальний внесок) на рівні 8 000+ грн.
Такий підхід викликає ще більше питань, ніж підвищений військовий збір для суб’єктів господарювання, який не залежить від зарплати і посади. Бо логічно замислитися, скільки людей в Україні заробляють більше 35 000 грн.
За даними Пенсійного фонду, в березні 2024 року середня зарплата по Україні, з якої було сплачено страхові внески, становила 15 434 грн. На сайті Work.ua вказана сума 20 000 грн, вирахувана з медіани більше 200 000 пропозицій від роботодавців за останні 3 місяці.
Державне управління справами надало засобам масової інформації відповідь, скільки офіційно заробляв президент Володимир Зеленський у перші десять місяців 2023 року – 28 000 грн. З цієї суми він сплачував податки на рівні 5 500 грн щомісяця.
Пенсійний фонд навів статистику відсоткової частки працівників, які заробляють більше 20 000 грн. У першому півріччі 2023 року показник становив 25,52%. А Держстат оприлюднив дані по найбільш оплачуваних галузях. Ними в останньому кварталі 2023 року стали такі сфери діяльності:
інформація і телекомунікації;
фінанси і страхування;
авіаційний транспорт;
державне управління та оборона;
технічна діяльність.
Галузі з найбільшими зарплатами. Фото: BBC
Виходить, значна частина працівників із високими зарплатами вже входить до категорій заброньованих. Йдеться про державних службовців, співробітників силових структур і критичних підприємств. Підмогою з точки зору наповнення бюджету можуть стати IT-фахівці, які немало заробляють і працюють переважно як ФОПи.
Ще один суперечливий факт стосується спрямування податків із зарплати. Єдиний соціальний внесок, наприклад, йде в систему загальнообов’язкового страхування, яка підпорядковується Пенсійному фонду. А левова частка надходжень із заробітку – податок на доходи фізичних осіб – спрямовується до місцевої казни.
Тож постає питання, як економічне бронювання по критеріям зарплати допоможе наповнити держбюджет і збільшити видатки на фінансування армії.
Олексій Плотніков зауважив, що такий підхід ризикований, оскільки нівелює поділ на критично важливі для оборони та суспільної життєздатності підприємства.
Є напрямки і галузі, які працюють на перемогу, але в тилу. Тобто людей не можна вести на лінію фронту, бо вони виробляють продукцію для обороноздатності, товари для цивільного населення, забезпечують комуналкою тощо, – констатував експерт.
Іншими словами, необхідно чітко визначити, кого не можна мобілізувати, бо відбудеться колапс у багатьох галузях, але не прив’язувати критерії бронювання до розміру заробітної плати.
Суперечливі наслідки економічного бронювання
Ініціатори ідеї вже висловилися щодо позитивних наслідків концепції “економічного бронювання”. Вони акцентували увагу на отриманні додаткових бюджетних надходжень, наданні бізнесу права самостійно визначати критично важливих співробітників і сплачувати за них кошти, підтримці економічного фронту тощо.
Але ситуація вимагає глибокого аналізу та визначення негативних наслідків запровадження законодавчої ініціативи. По-перше, з’явиться соціальна нерівність. Олексій Плотніков погодився з думкою більшості, що пропозиція поділить країну на багатих і бідних, бо платитимуть за бронь лише українці, які матимуть достатньо вільних коштів.
Ті підприємства, які стикнулися з фінансовими проблемами через тривалу війну, нестачу кадрів, порушення логістики тощо, не зможуть додатково віддавати в бюджет 20 400 грн за кожного важливого працівника. А ФОПів, які є складовою бізнес-процесів, мобілізуватимуть через невиконання умов щодо обсягів доходу.
По-друге, цивільним доведеться стикнутися з ситуацією закладання додаткових витрат на економічне бронювання у вартість товарів і послуг. Бізнес повинен буде підвищити ціни на свою продукцію через появу незапланованих фінансових видатків.
Важко сказати, чи буде підняття вартості один до одного, але від оновлення цінників нікуди не дітися. Вони збільшуються через високі тарифи на електроенергію, внески місцевій владі, навіть хабарі. Всі додаткові витрати бізнесу відображаються на звичайних споживачах, – уточнив Олексій Плотніков.
Третій суперечливий фактор – справедливість для військових на фронті. Бо серед них також є працівники, критичні для підприємців, люди із зарплатою понад 35 000 грн і ФОПи, які могли заплатити за себе 20 400 грн військового збору. Але щодо них пропозиції відсутні.
Український громадський і політичний діяч, голова Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки Тарас Котов висловив думку щодо такої ситуації. Він зазначив: неможливо реалізувати економічне бронювання без проведення демобілізації.
“На пів третього року війни почали рахувати страшенні цифри, які бізнес втратить без економічного бронювання. Але порахуйте, скільки бізнес вже втратив за цей час. Бо виходить, що ті, хто потрапив в армію і про*бав карʼєру, мають власною службою забезпечувати щасливу карʼєру тих, хто в армію не пішов”, – обурився чоловік.
І звісно, не можна оминути стороною можливість появи безлічі схем і зловживань як підприємцями, так і співробітниками. Бо хоч законопроєкт передбачає, що фінансове навантаження повністю ляже на бізнес, ніхто не виключає ймовірності махінацій.
Наприклад, роботодавці почнуть домовлятися з працівниками про розподіл суми воєнного збору, щоб зменшити податковий тягар. Або ж самі українці проситимуть себе забронювати з пропозицією оплатити частину витрат.
Така ймовірність існує. Плюс пропонується бронювати ФОПів. А вони можуть зареєструвати бізнес, внести кошти невідомого походження і відкупитися від мобілізації. З’явиться чимало схем, які ще більше ділитимуть населення за принципом нерівності, – погодився економіст.
Враховуючі всі суперечливі фактори, питання про появу емоційних дискусій в суспільстві риторичне. Законопроєкт лише подали на розгляд, його можуть багато разів переробити до моменту ухвалення, але вже зараз українці обурюються, намагаючись достукатися до здорового глузду парламентарів.
Що думають про економічне бронювання українці
Читаючи коментарі під постами народних депутатів, експертів у різних галузях і військових щодо запровадження економічного бронювання, картина вимальовується однозначна: суспільство проти концепції “відкупу від мобілізації” в будь-яких проявах.
Ставлення бізнес-середовища протилежне. Власник UBC Group Ігор Гуменний вважає, що підстава для отримання броні не важлива: чи то доплата за працівника, чи розмір його доходу. Головне затримати критично важливий персонал на підприємстві. Бо на ньому тримається робота ключових технологій. Тож наразі постало питання не справедливості, а функціонування бізнесу, який фінансує армію.
Руслан Шостак, співвласник EVA та Varus, погодився з думкою колеги. Він не розуміє, хто програє після запровадження економічного бронювання. Адже хлопці, які не мають відстрочки від мобілізації, все одно не воюють, бо ховаються.
Власник компанії з розробки програмного забезпечення MacPaw Олександр Косован назвав запропоновану концепцію “простим фільтром, як залишити спеціалістів працювати на економіку”. Бо війна на виснаження буде програна, якщо розвалиться українська економіка.
Натомість Олексій Плотніков виступив проти економічного бронювання. Він назвав себе противником ідеї, уточнивши, що варто робити акцент на критичних галузях, а не працівниках.
Необхідно бронювати галузі, які займаються безпосередньо обороною і від кого залежать конкретні успіхи на лінії фронту, але хто забезпечує життєздатність в тилу. Є професії, представники яких в будь-яку війну повинні працювати в інтересах перемоги не на фронті, – сказав економіст.
Зрозуміло, що така суперечлива пропозиція має багато прихильників і ще більше викликає супротиву. Але виникає інше запитання: чим замінити економічне бронювання? Проблема бюджетного дефіциту сама собою не зникне, як і необхідність фінансувати оборонні потреби.
Уряд розглядає різні варіанти для наповнення казни. Найбільш гучна пропозиція – збільшити податкове навантаження. Наприклад, нардепи вже ухвалили у першому читанні законопроєкти про підняття акцизів. Невдовзі з’являться ініціативи про підвищення витрат для бізнесу та фізичних осіб (податку на додану вартість, військового збору).
Також сумнівний розвиток подій, враховуючи, що вартість товарів і послуг зростає, а доходи більшості громадян стоять на місці. Підприємцям, які не мають кваліфікованих співробітників, щоб розвивати бізнес, доведеться піднімати цінники, аби покрити додаткове податкове навантаження. Замкнене коло для всіх.