Обмеження банківських переказів: для ФОПів є багато поганих новин

10 грудня найбільші банки України підписали меморандум, покликаний зменшити зловживання у фінансовому секторі, зокрема відмивання коштів. ПриватБанк, Ощадбанк, Універсал Банк (monobank), Райффайзен та інші, хто приєднається пізніше встановлять нові обмеження для клієнтів на здійснення платежів як по Україні, так і за кордон. Окремо у своєму Меморандумі банки, які його підписали, вказують, які фактори для ФОПів впливатимуть на ліміти платежів та на те, чи захочуть банки мати з ними співпрацювати.

Новина про меморандум банків наробила галасу. Крім ПриватБанку, Ощадбанку, Універсал Банку (під ліцензією якого працює monobank), Райффайзен Банку, також планують наразі приєднатися ПУМБ, Таскомбанк, ОТП та Правекс Банк. Зокрема, банки планують вести обмеження на проведення вихідних переказів за відсутності документального підтвердження доходів:  

• по клієнтах “високого” рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тисяч гривень на місяць з 1 лютого 2025 року;
• по клієнтах “середнього” та “низького” рівня ризику: з 1 лютого 2025 року – в сумі до 150 тисяч гривень на місяць,з 1 червня 2025 року – в сумі до 100 тисяч гривень на місяць.

Для того, щоб здійснювати перекази коштів по Україні та на закордонні рахунки – як з картки на картку, так і по IBAN вище за встановлений банком ліміт при присвоєному клієнту рівні ризику, потрібно буде підтвердити легальне походження цих коштів. Також банки запровадять автоматизовані цілодобові анти-фрод правила згідно з рекомендаціями Нацбанку, приділяючи особливу увагу операціям, що здійснюються у нічний час (з 24:00 до 06:00). 

Для ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність, банки застосовують ризик-орієнтований підхід:

• Для новостворених ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно з 1 групою оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг / продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця тощо) та посилений моніторинг операцій за рахунком відповідно до суми середньомісячного доходу / місяць за 1 групою оподаткування.
• Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3 групи – відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик- орієнтованого підходу банку.

У разі виявлення індикатора або сукупності індикаторів ризику банк вживатиме заходи відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 19.05.2020 №65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”. Для ФОП індикаторами ризику будуть наступні: 

• спостерігається різке збільшення операцій за рахунком ФОП від різних контрагентів (ФО, ФОП);
• залишок за рахунком ФОП – “0” станом на початок та на кінець дня;
• спостерігається нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб у день у 2 рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;
• спостерігається дроблення переказів, у тому числі круглими сумами від або на одного контрагента впродовж місяця (якщо інше не передбачено бізнес-моделлю бізнесу).

Високий ризик є результатом оцінки, що базується на аналізі сукупності критеріїв, передбачених законодавством і внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу. На думку експертів, високий рівень буде саме у тих, хто немає підтвердження законності доходу для проведення переказів коштів.  

Банки хочуть обмежити кількість рахунків в однаковій валюті. Клієнт, який не має документального підтвердження коштів, зможе мати не більше трьох рахунків. Це не стосується депозитних, кредитних рахунків та рахунків для надання державної підтримки (єВідновлення, “Національний кешбек” тощо).

Також банки звертатимуть додаткову увагу на тих ФОПів, яких можна вважати пов’язаними з приватними компаніями та об’єднати в окремі групи. Наприклад, ФОП, який є співвласником юридичної особи (фірми), вже з нею пов’язаний. Їхній зв’язок може простожуватиметься через такі факти (але не виключно через них): 

• спільна адреса місця перебування юридичної особи та ФОП;
• спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
• юридична особа та/або ФОП мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
• у ФОП зазвичай немає потрібних ресурсів для ведення діяльності, включаючи діяльність з юридичною особою;
• значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших суб’єктів господарювання Групи;
• сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
• надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;
• значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
• здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (2-3 місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
• використання одного платіжного термінала фінансової установи кількома суб’єктами господарювання.

Банки зазначають, що реалізація дієвого механізму обміну інформацією між банками та державними установами (Державна служба фінансового моніторингу України, Міністерство юстиції України, ДПСУ) і контролю сплати податків у бюджет країни потребує більш поглибленого вивчення та розроблення відповідних заходів разом із НБУ та із профільними міністерствами.

Банки-підписанти спільно з Нацбанком України та державними органами планують отримувати доступ до офіційної інформації про клієнта через портал “Дія”, а саме про його офіційних дохід, наявність судимостей тощо. Це зможе надати банку необхідну інформацію для з’ясування, чи варто мати справу з таким клієнтом. 

Ми писали, що разом з НБУ банки хочуть створити централізований реєстр сумнівних клієнтів. Ще комерційні банки, вірогідно, через цей реєстр зможуть обмінюватися один з одним інформацією про сумнівних клієнтів.  Зокрема з ознакою “фінансовий мул” (т.зв. “дроп” – особа, яка отримує на свій поточний рахунок гроші від іншої людини (злочинця), перераховує ці гроші на інший рахунок або знімає готівку та передає злочинцю, за що отримує винагороду – Ред.), як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта під час встановлення банком або перегляду ділових відносин з таким клієнтом. 

З 2025 року банки, які підписали меморандум, працюватимуть над можливістю інтеграцій для автоматичної перевірки підтвердження доходів клієнтів, зокрема, з централізованими базами державних органів відповідно до положень нормативно-правових актів НБУ. Також банки будуть максимально використовувати можливості для обміну даними між собою щодо сумнівних клієнтів. Також будуть розроблятися нові правила для боротьби з шахрайством.

Також раніше повідомлялося, що НБУ публічно анонсував створення карткового реєстру. З відповідей Нацбанку для видання “Мінфін” стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів. Ідея банків про реєстр сумнівних клієнтів та обмін даними – суттєве доповнення до цієї ідеї.

Нагадаємо, Національний банк України ввів ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб “з карти на карту” на пів року – 1 жовтня 2024 року до 1 квітня 2025 року. Ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.