Ніколи не відповідайте на ці три питання поліцейського, інакше можуть бути проблеми

Під час дорожньої перевірки поліцейський може поставити багато питань, на які водій повинен відповісти. Деякі з них здаються безпечними, але насправді приховують ризики, що можуть мати серйозні наслідки для водія.

Зустріч із поліцією на дорозі може викликати стрес у водія, навіть, якщо він нічого не порушив. Часто інспектори ставлять запитання, які виглядають формально або буденно, однак неправильна відповідь може мати непередбачувані наслідки. Крім того, питання поліції також можуть бути провокаційними або маніпулятивними. Однак, водії не зобов’язані на них відповідати.

1. “Ви знаєте, чому я вас зупинив?”

Це питання вважається однією з найтиповіших “пасток” поліції. Якщо водій починає перераховувати можливі порушення, він фактично визнає провину, навіть якщо інспектор ще не повідомив причину зупинки. З правового погляду, будь-яке самостійне зізнання може бути використане проти вас, зокрема як підстава для штрафу чи судового позову. Натомість, на таке питання варто відповідати: “Ні, не знаю. Чи могли б ви пояснити причину зупинки?”.

2. “Куди прямуєте?”

На перший погляд, це запитання може мати невинний характер. Однак воно часто використовується для оцінки поведінки водія або як опосередкована перевірка на алкогольне чи наркотичне сп’яніння. Якщо водій відповідає невпевнено або згадуєте місце, пов’язане з алкоголем, це може викликати додаткову підозру у правоохоронця. У таких випадках варто відповідати коротко, спокійно і впевнено. Наприклад: “Повертаюся додому” або “Їду на зустріч”.

3. “Порушуємо?”

Це прямий запит визнати провину без жодного доказу з боку поліції. Така відповідь може стати підставою для складання протоколу, навіть якщо доказів порушення ще не надано. Це форма провокації, яку слід уникати. Натомість варто казати: “Я не впевнений, чи щось порушив. Поясніть, будь ласка, у чому справа”.

Відповідно до законодавства України, водій зобов’язаний зупинитися на вимогу поліцейського, пред’явити документи на авто та дотримуватися вказівок інспектора. Але відповідати на запитання, які не стосуються правопорушення, не обов’язково.