Залишилося всього п’ять цілей: які українські безпілотники підривають НПЗ у Росії

У березні безпілотники щонайменше 14 разів атакували нафтопереробні заводи в Росії та об’єкти на окупованих територіях України. Які літальні апарати можуть завдавати таких болючих ударів по російській промисловості.

Блогер і військовий оглядач із ніком Wooltiger Herder створив і опублікував у соцмережі X (Twitter) мапу, на яку наніс усі великі нафтопереробні підприємства в західній частині Росії. Судячи з цієї карти, за останні три тижні дрони вдарили майже по всіх російських НПЗ у радіусі 1 000 км від лінії фронту в Україні. Недоторканими в зоні ураження залишилися російські об’єкти в Москві, Саратові, Астрахані, Нафтекумську і в Табашино (Республіка Марій Ел). У межах досяжності також перебувають підприємство “Нафтан” і Мозирський нафтопереробний завод у Білорусі.

БПЛА “Лютий”

Wooltiger Herder запевняє, що для ударів Україна використовує нові дрони з досить простою конструкцією, зокрема літак “Лютий”. Модель цього БПЛА в листопаді 2023 року показала заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр. Малюнок із тризубом, стилізованим під птаха, і напис “Аз воздам” на фюзеляжі аналогічні до тих, що “Укроборонпром” продемонстрував 2022 року, анонсувавши виробництво українських ударних БПЛА з дальністю польоту 1 000 км. В Україні їх прозвали аналогами іранських “Шахедів”.

“Лютий” схожий на турецький Bayraktar TB2 завдяки класичній двобалковій схемі з гвинтом, що штовхає або тягне, він оснащений V-подібним хвостом, фіксованим колісним шасі та решітками охолодження, що вказує на 2-циліндровий двигун типу “боксер”. Дальність польоту становить близько 1 000 км, а маса бойової частини — 50 кг (за оцінкою росіян).

Після серії недавніх атак росіяни опублікували кілька зображень безпілотника, схожого на “Лютий”. Канадський фізик і експерт із дронів із ніком DanielR проаналізував знімки і виявив кілька цікавих деталей: довгу трубку Піто (прилад для вимірювання висоти і швидкості) в носовій частині і загадкову капсулу знизу, де може ховатися камера. Обтічник двигуна має повітрозабірники для охолодження і складну форму, акуратно огинаючи вихлопну трубу. Зверху також можна помітити нерівності, ймовірно, вони потрібні для роботи паливної системи або карбюратора.

“Планер має чудовий вигляд. Україна використала їх із майстерністю. Атаки на нафтопереробні заводи здаються ідеальними, вони виконані з плавними розворотами перед пікіруванням на термінал. Ці атаки були надзвичайно точними”, — прокоментував експерт.

Як пише сайт “Мілітарний”, завдяки компактним розмірам “Лютий” не потребує злітно-посадкової смуги, тому його можна запускати з автомобільних доріг. У носовій частині аналітики помітили великий капот, що відкриває доступ до відсіку з бойовою частиною, ймовірно, туди можна встановлювати різні типи вибухових пристроїв уже безпосередньо перед запуском. Металевий корпус боєголовки, яка потрапила до рук росіян, має великі насічки для утворення осколків під час вибуху. Ось тільки, судячи з великої кількості БПЛА, які так і не вибухнули у РФ, система ініціації далека від ідеалу.

Передбачається, що дрони “Лютий” уже кілька разів успішно атакували об’єкти на території Росії. Так, 9 березня вони вдарили по авіазаводу в Таганрозі, 13 березня — по Рязанському НПЗ, 20 березня — по аеродрому стратегічної авіації ВКС Росії в Енгельсі. В останньому випадку “Лютий” міг зірвати зліт російських літаків для чергового ракетного обстрілу України. За даними російських ЗМІ, три з чотирьох БПЛА “Лютий”, які брали участь в атаці, впали на території аеродрому.

“Якщо БПЛА подолали всі перепони та завдали серйозних пошкоджень бомбардувальникам ЗС РФ, отже, операція успішна. “Лютий” — вельми недешевий апарат, його падіння на території аеродрому без шкоди для цілей стане марною тратою грошей”, — заявив Фокусу провідний науковий співробітник Державного музею авіації України Валерій Романенко.

БПЛА “Бобер”

“Лютий” своїм зовнішнім виглядом і сірим кольором схожий на інший український дрон — “Бобер” від компанії UkrJet. “Лютий” набагато більший і досконаліший у технічному плані: наприклад, “Бобер” не має капота для бойової частини та багатьох дрібних деталей, таких як обтічники. Конструкція теж відрізняється, останній побудований за аеродинамічною схемою “качка”, коли горизонтальне оперення розташоване попереду основного крила.

Нещодавно голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут розповів, що 45 таких безпілотників “Бобер” у 2022-2023 роках виготовили для Головного управління розвідки Міноборони України. Дальність польоту у 800 км дала змогу дронам атакувати російські заводи, де виготовляють компоненти для російських ракет типів Х-59, Х-31 і Х-35, а також по складу балістичних частин “Іскандерів”. Вони також змусили російські війська відтягнути частину ресурсів у тил. Не виключено, що їх продовжують запускати по об’єктах інфраструктури в тилу РФ.

Можна припустити, що БПЛА “Бобер” атакували і російські об’єкти в окупованому Криму. 20 грудня на пляжі біля Севастополя виявили безпілотник із 30-ма кг вибухівки, дуже схожий на дітище UkrJet. Крім бойової частини росіяни знайшли в ньому кілька целофанових пакетів із вибуховою речовиною.

Відомі характеристики дрона “Бобер”:

• довжина — 2-2,5 м;
• розмах крил — 2,5 м;
• максимальний час польоту — 7 годин;
• швидкість — 150-200 км/год;
• вага — близько 150 кг;
• маса бойової частини — 20 кг.

Ту-141 і Ту-143

Видання Forbes пише, що для ударів по російській інфраструктурі Україна також використовувала старі радянські безпілотники Ту-141 “Стриж” і Ту-143 “Рейс”. У соціальних мережах з’явилися знімки літального апарату, що впав у Брянській області РФ, в якому експерти впізнали Ту-143 за характерною формою крил і реактивним двигуном.

Це ще радянська техніка, яку в 1970-х роках придумав відомий конструктор Андрій Туполєв. 142 одиниці Ту-141 вагою 7 тонн побудували на заводі в Харкові, а після розвалу СРСР багато хто з них залишився на зберіганні в Україні, а Ту-143 — це їхні полегшені та зменшені версії. Українські інженери переробили розвідувальні безпілотники, замінивши громіздке обладнання для фотозйомки бойовою частиною.

Аналітики зазначають, що такі БПЛА досить швидкі та потужні, щоб нести велику кількість вибухівки. Вони можуть автономно летіти зі швидкістю близько 965 км/год, підійматися на висоту 6 км і дотримуватися курсу завдяки вбудованій системі навігації. Усе це робить Ту-141 гарною заміною дефіцитним ракетам Storm Shadow і SCALP-EG, а також дозволяє берегти дорогі бомбардувальники Су-24 ВПС України, необхідні для їхнього запуску.

Влітку 2022 року Україна запустила щонайменше два Ту-143 по Курську і його околицях, але обидва дрони збили сили ППО Росії. 5 грудня 2022 року безпілотники подолали захист і вдарили по двох базах російських бомбардувальників — в Енгельсі та Саратові. Загалом у 2022 році на території РФ впали або були збиті 14 Ту-141 і Ту-143. Як вважає Forbes, це були не останні апарати таких моделей в арсеналі України, і вони можуть знову атакувати російські заводи в прикордонних регіонах.