FT: Дрони кидають виклик світовій оборонці

Використання безпілотних літальних апаратів у війні в Україні стрімко зросло за останні два роки.

Це стрімке поширення нової потужної технології на полі бою розхитує усталену ієрархію світової оборонної промисловості, де довгий час домінували великі підрядники, пише Financial Times.

Зазначається, що розробка програм традиційної зброї потребує років, а іноді і десятиліть. Вона покладається на значні державні бюджети, а також на великі дослідницькі та випробувальні центри. Водночас дрони дешеві, смертоносні та швидкі у виготовленні. Вони зрівнюють умови між дрібними гравцями та відомими гігантами галузі.

“Україна демонструє, що час виходу на ринок і більш гнучка розробка є важливими. Замість того, щоб розробляти ідеальний продукт, який може зайняти багато років, важливо швидко створювати продукти, які можна тестувати, модифікувати та тестувати знову. Швидкість має вирішальне значення”, – заявив виконавчий директор шведського чемпіона з оборони Saab Мікаель Йоханссон.

За словами журналістів, змінюватися потрібно не лише галузі. Міністерствам оборони та урядам доведеться міняти підхід до закупівлі зброї, щоб не відставати. Тому що дедалі більше циклів розробки зброї визначаються програмним забезпеченням, автономними системами, керованим штучним інтелектом. Для початку офіційним особам доведеться шукати поза межами свого звичайного пулу постачальників, щоб залучити менші компанії, багато з яких мають технологічний досвід.

“Якщо Україна чогось нас навчила, то це того, що нам потрібно рухатися швидше”, – підкреслив голова Стратегічного командування Великобританії, генерал Джеймс Гокенхалл.

Використання БПЛА під час конфлікту не є новим. Однак наразі їх використання тільки прискорилося. Україна має великі парки безпілотників, які можуть націлюватися на російські цілі за допомогою автономної навігації та програмного забезпечення зі штучним інтелектом.

“Подібно до того, як безпілотники радикально змінили поле бою, їх зростаюча повсюдність також змінює оборонну промисловість, оскільки нові гравці з’являються як конкуренти таким відомим компаніям, як Lockheed Martin, Raytheon і BAE Systems, так званим провідним компаніям, які домінували в секторі десятиліттями”, – йдеться у статті.

Водночас традиційні гравці, яких штовхає посилення конкуренції та виклики в промислові, часто реагують, об’єднуючись із новачками або переймаючи їхніх менших суперників. Існують “різні способи налагодження співпраці, партнерства, здійснення прямих чи непрямих інвестицій, щоб доповнити внутрішній розвиток технологій. Орієнтири оборонного сектору також відіграють певну роль у підтримці стартапів для інтеграції їхніх рішень у процеси закупівель у мирний час”, – каже Йоханссон з Saab, який минулого року придбав 5% акцій Helsing.

Співзасновник і співдиректор Helsing Ґундберт Шерф описує такі відносини як суміш співпраці та конкуренції. Компанія, яка спеціалізується на програмних рішеннях для оборони на основі ШІ, співпрацює з Saab і Airbus. У червні минулого року уряд Німеччини вибрав компанії Helsing і Saab для надання нових засобів електронної боротьби з підтримкою штучного інтелекту для оновленого винищувача Eurofighter. Airbus заявляє, що також працюватиме з компанією над штучним інтелектом для майбутньої системи Wingman, де дрони працюватимуть з пілотованими винищувачами.

У Британії BAE Systems придбала стартап Malloy Aeronautics у лютому після дворічного партнерства. Malloy розробила цілий ряд безпілотних електричних квадрокоптерів важкої вантажопідйомності для малих і середніх логістичних місій. План полягає в тому, щоб Malloy перетворився на “малий і середній” бізнес.

Деякі західні уряди вказують на хвилю ініціатив як доказ того, що вони реагують на швидкий розвиток технологій. У серпні минулого року Пентагон започаткував ініціативу Replicator, яка має на меті розмістити тисячі дронів у кількох доменах протягом 18–24 місяців. AeroVironment був серед обраних у першому транші. За словами Кетлін Хікс, заступника міністра оборони, Пентагону вдалося досягти лише за п’ять місяців того, на що зазвичай потрібно два-три роки.

Автори зазначають, що незважаючи на те, що європейські війська все ще значно відстають від США, вони починають їх наздоганяти. Міністерство оборони Великобританії виділило 5% свого річного бюджету на дослідження та розробки, що еквівалентно 2,7 мільярда фунтів стерлінгів на рік. Ще 2% бюджету на підтримку перспективних військових технологій і прикладної науки.

НАТО також почало змінювати свої процеси закупівель, створивши прискорювач інновацій Diana, щоб сприяти співпраці зі стартапами та іншими технологічними компаніями. Він також оголосив про створення інноваційного фонду НАТО, який зосереджений на технологіях подвійного призначення.

Однак для багатьох новачків у сфері оборони, які бачать, як швидко змінюється війна в Україні, ініціативи надто замало, надто пізно. Деякі керівники побоюються, що нові підходи вимагатимуть руйнування нинішнього способу ведення бізнесу, коли великі оборонні компанії часто мали те, що конкуренти називали дружніми відносинами з урядами.

“Інші міркування також необхідно взяти до уваги, зокрема фундаментальні відмінності між закупівлями у мирний і військовий час. Є кілька важливих вимог щодо безпеки, терміну зберігання, правил закупівлі тощо, які стають набагато менш важливими під час війни. Оборонна промисловість повинна бути в змозі підтримувати обидва ці сценарі”, – каже Йоханссон із Saab.

Більшість керівників вважають, що успішна оборонна промисловість повинна покладатися на обидва типи компаній і обидва типи обладнання, апаратного та програмного забезпечення.