Україна програє енергетичну війну: ситуація стає безвихідною, – Time

Москва з 22 по 24 березня атакувала українські електростанції та водоканали, залишивши без світла приблизно 1,2 мільйона українців. Хоча енергетична криза 2020-2022 років вже забута, ескалація атак на цивільну інфраструктуру з обох боків впливає на світові ринки і політику, пише Time.

Зазначається, що останні атаки були руйнівними. Щонайменше 190 ракет і 140 безпілотників завдали ударів по Україні за останній тиждень. Під удар потрапили приблизно 20 електростанцій і підстанцій, а також підземні сховища газу. Кілька електростанцій було зруйновано. Найгіршим наслідком є руйнування Дніпровської гідроелектростанції, найбільшої в країні.

“Ці атаки є відплатою за те, що Україна протягом останніх кількох місяців націлилася на російські нафтопереробні заводи, намагаючись зруйнувати лінії військового постачання Кремля, зменшити його доходи від продажу нафти”, – йдеться у публікації.

Водночас з січня Київ відправив десятки дронів вглиб російської території, націлившись на щонайменше 13 НПЗ. Ці удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, хоча й тимчасово. 18 НПЗ можуть опинитися під загрозою, якщо Україна продовжить свої удари. До того ж значна частина обладнання, що використовується на цих заводах, перебуває під санкціями Заходу, тому заміна є складною.

За словами журналістів, ціни на нафту підскакували на кілька відсоткових пунктів після кожної атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи, оскільки ринки хвилювалися через глобальну пропозицію. Вартість зросла приблизно на 15% у 2024 році, до 85 доларів за барель.

Побоювання Заходу

“Побоювання зростання цін, яке може збільшити вартість бензину для американських водіїв і, відповідно, інфляцію напередодні президентських виборів у США в листопаді 2024 року, схоже, спонукали Білий дім цього тижня натиснути на Київ, щоб той припинив атакувати російські нафтопереробні заводи. За повідомленнями, адміністрація Байдена також занепокоєна тим, що РФ у відповідь може пошкодити інші об’єкти, такі як трубопроводи в Європу, і ще більше підвищити світові ціни на енергоносії”, – пише газета.

Напади на російські НПЗ викликають особливе занепокоєння у західних столицях, оскільки вони можуть похитнути енергетичні ринки. На відміну від України, Росія є великим експортером енергоносіїв. Країна є другим найбільшим виробником сирої нафти і природного газу у світі. З моменту її повномасштабного вторгнення в Україну світ заплатив Росії майже 640 мільярдів євро (694 мільярди доларів) за енергоносії: 68% – за нафту, 21% – за природний газ і 11% – за вугілля.

“А в рік виборів у США ставки не можуть бути вищими. Підвищення цін на нафту, особливо з вини України, негативно вплине на шанси президента Байдена переобратися на другий термін… Оскільки сховища, в яких зберігається вкрай необхідний Європі природний газ, зараз зазнають ударів російських ракет у відповідь за атаки на НПЗ, це лише питання часу, коли лідери ЄС також занепокояться”, – вказують автори.

Безвихідна ситуація для України

За словами журналістів, Україна опинилася у безвихідній ситуації. У той час як повідомлення про тиск з боку Білого дому з вимогою припинити атакувати російські НПЗ були зустрінуті в Україні з люттю, Київ не може отримати від Конгресу США зброю і гроші. Вживаючи заходів, щоб знову повернути війну на свою користь, Україна ризикує відштовхнути від себе Білий дім.

“Майбутнє України може залежати від того, як президент Зеленський вирішить керувати цими суперечливими інтересами. Йти доведеться по дуже тонкому канату”, – йдеться у статті.

Удари по НПЗ Росії

Голова Служби безпеки України Василь Малюк прокоментував останні удари по нафтопереробних заводах на території Росії. За його словами, саме за рахунок експорту нафтопродуктів Росія поповнює свій бюджет: це фактично третина їхнього бюджету та левова частина військового бюджету.

Нагадаємо, що Росії для захисту своїх НПЗ доведеться жертвувати авіабазами і портами. Так, РФ може передислокувати своє ППО до нафтових заводів, що послабить захист авіабаз, портів, штабів та інших військових об’єктів, і зробить їх легшою мішенню.