Оснащений китайським двигуном: у ГУР розкрили дані про “начинку” нового російського БПЛА “Герань-5”

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні технічні характеристики нового російського ударного безпілотника “Герань-5”. За даними розвідки, БПЛА оснащений китайським турбореактивним двигуном і має значно вищу швидкість, ніж попередні модифікації.

Повний розбір “начинки” дрона опубліковано на порталі War&Sanctions. Про це повідомляє пресслужба ГУР МО.

За даними розвідки, безпілотник зовні нагадує іранський Karrar, а більшість його блоків ідентичні компонентам інших “Геранєй”, які виготовляються на підприємствах в Алабузі.

Як повідомляють у ГУР, противник також опрацьовує можливість запуску цього дрона зі штурмовика Су-25. Раніше воєнна розвідка вже публікувала перші фото та базову інформацію про нову розробку, а тепер представила повний технічний портрет апарата.

Згідно з оприлюдненими даними, повна злітна маса “Герань-5” становить близько 850 кг. Крейсерська швидкість безпілотника — від 450 до 600 км/год, що суттєво перевищує показники “Герань-3”.

Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а дальність — до 950 км. Максимальна висота польоту сягає 6 км, водночас фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до 3 кілометрів.

У якості силової установки використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс (1960 ньютонів).

Безпілотник оснащений стандартними для лінійки “Герань” системами, зокрема польотним контролером FCU, інерціальною навігаційною системою SADRA/MINSOO, супутниковою навігацією “комета-М12” з 12-елементною CRP-антеною, а також системами передачі телеметрії на базі Raspberry і 3G/LTE-модемів.

Обшивка фюзеляжу, крил та хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та заліза.

Для маркування дронів противник використовує експериментальну серію “Э”, аналогічну тій, що застосовувалася для модифікацій “Герань-2”.

За інформацією ГУР, ідентифікована електронна компонентна база безпілотника має походження з трьох країн — Китаю, США та Німеччини. Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами оприлюднений на порталі War&Sanctions.

Крім того, українська розвідка повідомила про ідентифікацію ще 105 електронних компонентів іноземного виробництва, які використовуються Росією у БПЛА “Герань-2”, “Zala T-20” та крилатій ракеті класу “повітря-поверхня” Х-32.

У ГУР наголошують, що розширення номенклатури російських засобів ураження та подальше використання західних і азійських технологій свідчить про необхідність посилення міжнародних зусиль із блокування доступу держави-агресора до критично важливих компонентів.